{"id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2015-05/zad/2.1","paper_id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2015-05","number":"2.1","points":1,"ptype":"open","subject":"jezyk-ukrainski","category":"matura","year":2015,"month":"maj","level":"podstawowa","text":"Завдання 2.\n\nПрочитай уважно текст, а потім виконай завдання, розміщені під ним. Відповідай тільки на основі тексту і тільки власними словами - хіба що у завданні зазначено інше.\n\nАнна Карась\n\nЩо читає теперішня молодь?\n\nЗдається, наші модерні автори не зовсім правильно розуміють свою так звану літературну місію. Вони, певно, забули, що «професія» письменника надзвичайно відповідальна, адже на їхніх творах виховується молодь. Часто підростаюче покоління просто «ковтає» книжки добре розрекламованих авторів, навіть не задумуючись над самою суттю твору. Тому більшість сучасної літератури можна сміло віднести до масової: її читають усі, бо це, насамперед, «модно».\n\n- Я не фанат художньої літератури. До всього, що читаю, ставлюся скептично. Мені дуже не подобається багато сучасних авторів, які пишуть фактично ні про що, - ділиться враженнями від прочитаного студентка Оксана Бриндзій. - [ ] Література має нести певну інформацію, якесь смислове наповнення та навантаження, приваблювати багатством мови, вона повинна змусити людину задуматися над тією чи іншою проблемою. А читати про те, як хтось там з другом наївся у кав'ярні або як потрапив у перестрілку, це просто марна трата часу та грошей, бо книги сьогодні не таке й дешеве задоволення. [ ]\n\nЧомусь молоді люди не хочуть перевантажувати себе серйозною літературою, а віддають перевагу масовому чтиву та глянцю [ ], які ні до чого не зобов'язують, скоріше навіть розбещують. [ ] Всі чи не з пелюшок знають, що книга - це величезне багатство, це джерело знань. Але чомусь сьогодні, на жаль, не дуже часто звертаються до цієї скарбниці. А ті, хто й користується книгами, роблять це здебільшого з метою виконання домашніх завдань.\n\nТому й виникає запитання: чому люди стали менше читати, з чим це пов'язано? Що не кажіть, а було приємно усвідомлювати себе нацією, яка читає найбільше у світі. Але це все в минулому. Читати люди стали менше, і не лише в Україні, а й у всьому світі. Це і зрозуміло, адже ми живемо в епоху технічного буму. Тому інколи починаємо забувати про звичні загальноприйняті речі. Нам важко уявити своє життя без телевізора чи Інтернету. [ ] Але, якщо підійти до цього питання менш песимістично, то «не все так погано у нашому домі». [ ]\n\nГотуючи цей матеріал, я натрапила на цікаві дані Книжкової палати України імені Івана Федорова: торік в Україні видали та майже 30 тисяч примірників книг (це трохи менше, ніж по півкнижки на одного українця). Позаторік вийшло друком більше 48 тисяч примірників, а у 2008 році - понад 58. От вам і суворі цифри реальності, які змушують задуматися, хто у цьому винен: економічна криза, науково-технічний прогрес чи все ж таки власне ставлення до життєвих цінностей?\n\nЗавдання 2.1. (0-1)\nВизнач головну думку другого абзацу.","answer":null,"answer_text":null,"solution":"## Poprawna odpowiedź\n\n**Головна думка другого абзацу: Література має розвивати людину.**\n\n(Pełniej: Dobra literatura powinna nieść treść, zmuszać do myślenia i wzbogacać język - nie jest nią literatura pusta i modna.)\n\n## Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego\n\nDrugi akapit tekstu to wypowiedź студентки Оксани Бриндзій:\n\n> «Література має нести певну інформацію, якесь смислове наповнення та навантаження, приваблювати багатством мови, вона повинна змусити людину задуматися над тією чи іншою проблемою.»\n> - А. Карась, Що читає теперішня молодь?\n\nTłumaczenie: «Literatura powinna nieść pewną informację, jakieś treściowe wypełnienie i obciążenie, przyciągać bogactwem języka, musi zmuszać człowieka do zastanowienia się nad tym czy innym problemem.»\n\nNastępnie studentka krytykuje literaturę, która opisuje banalne sytuacje («як хтось там з другом наївся у кав'ярні»), określając ją jako «марна трата часу та грошей».\n\n→ **Wniosek:** Główna myśl akapitu: literatura ma rozwijać człowieka, a nie go bawić pustymi treściami.\n\n## Sposób 2 - analiza gramatyczna / kontekst literacki\n\nGłówna myśl (головна думка) tekstu argumentacyjnego to teza centralna, którą autor/rozmówca stara się udowodnić. W tym akapicie studentka Оксана formułuje swoją tezę wprost poprzez zdania z modalnym «має» (powinna) i «повинна» (musi):\n- «Література має нести » - forma niedokonana czasu teraźniejszego z modalnym значенням обов'язку.\n\nStruktura argumentacyjna:\n1. Teza: literatura musi mieć treść i zmuszać do myślenia.\n2. Kontrargument: literatura o «jedzeniu w kawiarni» to strata czasu.\n3. Wniosek: takie książki są zbędne.\n\n## Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński\n\nOpinia Оксани Бриндзій wpisuje się w tradycję ukraińskiej myśli o literaturze jako narzędziu wychowania i edukacji. Іван Франко w swojej twórczości krytycznej podkreślał, że literatura musi służyć społeczeństwu - być «корисною і красивою» (pożyteczną i piękną). Леся Українка pisała o konieczności literatury «живого вогню» (żywego ognia), nie martwej imitacji.\n\n## Schemat oceniania CKE\n\n> Klucz CKE (zad. 2.1, max 1 pkt):\n> - **1 pkt** - za poprawne sformułowanie tezy (głównej myśli).\n> - **0 pkt** - za odpowiedź błędną albo brak odpowiedzi.\n> - **Przykładowe rozwiązanie CKE:** «Література має розвивати людину.»\n\n**Co zapamiętać?** Główna myśl (головна думка) to jedna kluczowa idea akapitu - nie streszczenie, lecz teza. Tutaj: literatura musi mieć treść i zmuszać do myślenia, nie być tylko rozrywkową «modą».","image":null,"solution_image":null,"topics":null,"page_from":null,"source":"maturazai","answer_source":null,"answer_text_source":null,"solution_source":"maturazai","text_source":"maturazai","source_label":"Jezyk ukrainski · Matura · maj 2015 (podstawowa)","subject_label":"jezyk-ukrainski","category_label":"Matura","text_html":"<p>Завдання 2.</p>\n<p>Прочитай уважно текст, а потім виконай завдання, розміщені під ним. Відповідай тільки на основі тексту і тільки власними словами - хіба що у завданні зазначено інше.</p>\n<p>Анна Карась</p>\n<p>Що читає теперішня молодь?</p>\n<p>Здається, наші модерні автори не зовсім правильно розуміють свою так звану літературну місію. Вони, певно, забули, що «професія» письменника надзвичайно відповідальна, адже на їхніх творах виховується молодь. Часто підростаюче покоління просто «ковтає» книжки добре розрекламованих авторів, навіть не задумуючись над самою суттю твору. Тому більшість сучасної літератури можна сміло віднести до масової: її читають усі, бо це, насамперед, «модно».</p>\n<ul><li>Я не фанат художньої літератури. До всього, що читаю, ставлюся скептично. Мені дуже не подобається багато сучасних авторів, які пишуть фактично ні про що, - ділиться враженнями від прочитаного студентка Оксана Бриндзій. - [ ] Література має нести певну інформацію, якесь смислове наповнення та навантаження, приваблювати багатством мови, вона повинна змусити людину задуматися над тією чи іншою проблемою. А читати про те, як хтось там з другом наївся у кав&#x27;ярні або як потрапив у перестрілку, це просто марна трата часу та грошей, бо книги сьогодні не таке й дешеве задоволення. [ ]</li></ul>\n<p>Чомусь молоді люди не хочуть перевантажувати себе серйозною літературою, а віддають перевагу масовому чтиву та глянцю [ ], які ні до чого не зобов&#x27;язують, скоріше навіть розбещують. [ ] Всі чи не з пелюшок знають, що книга - це величезне багатство, це джерело знань. Але чомусь сьогодні, на жаль, не дуже часто звертаються до цієї скарбниці. А ті, хто й користується книгами, роблять це здебільшого з метою виконання домашніх завдань.</p>\n<p>Тому й виникає запитання: чому люди стали менше читати, з чим це пов&#x27;язано? Що не кажіть, а було приємно усвідомлювати себе нацією, яка читає найбільше у світі. Але це все в минулому. Читати люди стали менше, і не лише в Україні, а й у всьому світі. Це і зрозуміло, адже ми живемо в епоху технічного буму. Тому інколи починаємо забувати про звичні загальноприйняті речі. Нам важко уявити своє життя без телевізора чи Інтернету. [ ] Але, якщо підійти до цього питання менш песимістично, то «не все так погано у нашому домі». [ ]</p>\n<p>Готуючи цей матеріал, я натрапила на цікаві дані Книжкової палати України імені Івана Федорова: торік в Україні видали та майже 30 тисяч примірників книг (це трохи менше, ніж по півкнижки на одного українця). Позаторік вийшло друком більше 48 тисяч примірників, а у 2008 році - понад 58. От вам і суворі цифри реальності, які змушують задуматися, хто у цьому винен: економічна криза, науково-технічний прогрес чи все ж таки власне ставлення до життєвих цінностей?</p>\n<p>Завдання 2.1. (0-1)<br>Визнач головну думку другого абзацу.</p>","solutions":[{"source":"maturazai","label":"maturazai.pl (AI)","kind":"text","html":"<h4>Poprawna odpowiedź</h4>\n<p><strong>Головна думка другого абзацу: Література має розвивати людину.</strong></p>\n<p>(Pełniej: Dobra literatura powinna nieść treść, zmuszać do myślenia i wzbogacać język - nie jest nią literatura pusta i modna.)</p>\n<h4>Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego</h4>\n<p>Drugi akapit tekstu to wypowiedź студентки Оксани Бриндзій:</p>\n<blockquote>«Література має нести певну інформацію, якесь смислове наповнення та навантаження, приваблювати багатством мови, вона повинна змусити людину задуматися над тією чи іншою проблемою.»<br>- А. Карась, Що читає теперішня молодь?</blockquote>\n<p>Tłumaczenie: «Literatura powinna nieść pewną informację, jakieś treściowe wypełnienie i obciążenie, przyciągać bogactwem języka, musi zmuszać człowieka do zastanowienia się nad tym czy innym problemem.»</p>\n<p>Następnie studentka krytykuje literaturę, która opisuje banalne sytuacje («як хтось там з другом наївся у кав&#x27;ярні»), określając ją jako «марна трата часу та грошей».</p>\n<p>→ <strong>Wniosek:</strong> Główna myśl akapitu: literatura ma rozwijać człowieka, a nie go bawić pustymi treściami.</p>\n<h4>Sposób 2 - analiza gramatyczna / kontekst literacki</h4>\n<p>Główna myśl (головна думка) tekstu argumentacyjnego to teza centralna, którą autor/rozmówca stara się udowodnić. W tym akapicie studentka Оксана formułuje swoją tezę wprost poprzez zdania z modalnym «має» (powinna) i «повинна» (musi):</p>\n<ul><li>«Література має нести » - forma niedokonana czasu teraźniejszego z modalnym значенням обов&#x27;язку.</li></ul>\n<p>Struktura argumentacyjna:</p>\n<ol><li>Teza: literatura musi mieć treść i zmuszać do myślenia.</li><li>Kontrargument: literatura o «jedzeniu w kawiarni» to strata czasu.</li><li>Wniosek: takie książki są zbędne.</li></ol>\n<h4>Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński</h4>\n<p>Opinia Оксани Бриндзій wpisuje się w tradycję ukraińskiej myśli o literaturze jako narzędziu wychowania i edukacji. Іван Франко w swojej twórczości krytycznej podkreślał, że literatura musi służyć społeczeństwu - być «корисною і красивою» (pożyteczną i piękną). Леся Українка pisała o konieczności literatury «живого вогню» (żywego ognia), nie martwej imitacji.</p>\n<h4>Schemat oceniania CKE</h4>\n<blockquote>Klucz CKE (zad. 2.1, max 1 pkt):<br>- <strong>1 pkt</strong> - za poprawne sformułowanie tezy (głównej myśli).<br>- <strong>0 pkt</strong> - za odpowiedź błędną albo brak odpowiedzi.<br>- <strong>Przykładowe rozwiązanie CKE:</strong> «Література має розвивати людину.»</blockquote>\n<p><strong>Co zapamiętać?</strong> Główna myśl (головна думка) to jedna kluczowa idea akapitu - nie streszczenie, lecz teza. Tutaj: literatura musi mieć treść i zmuszać do myślenia, nie być tylko rozrywkową «modą».</p>"}]}