{"id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2017-05/zad/1","paper_id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2017-05","number":"1","points":1,"ptype":"open","subject":"jezyk-ukrainski","category":"matura","year":2017,"month":"maj","level":"podstawowa","text":"Przeczytaj tekst i wykonaj zadania 1.-4.\n\nКатерина Девдера\n\n**Олег Лишега. Поцілунок Елли Фіцджеральд**\n\nДо книжки, яку Олег Лишега впорядковував упродовж останніх років життя, ввійшли есеї, переклади й вірші. Видання складається з двох частин, кожна з яких є втіленням мрії про окремий томик. Перша частина («Поцілунок Елли Фіцджеральд» - за назвою однойменного есею) нагадує про нездійснене бажання Грицька Чубая написати книжку про любов до джазу. Есеї «Поцілунок Елли Фіцджеральд», «Час», «Лозанн», «Торс» та інші є радше ліричними мемуарами, майстерним поєднанням сповіді, спомину й поезії, ніж власне творами про джаз. Костянтин Москалець має рацію, називаючи їх у післямові «джазовими імпровізаціями».\n\nДругий розділ вирізняється розмаїттям творів і голосів. Перед нами Лишежина книжка про Америку, яка відкриває поетове бачення цього континенту. Його візія не має нічого спільного зі світом голівудських фільмів. Лишега представляє трансцендентний вимір материка.\n\nПочасти наслідуючи ірландців, які звуть свою країну «Emerald Isle», Лишега називає батьківщину індіанців, філософів (Генрі Торо) і поетів (Робінзон Джеферс) «America Emeralda». Смарагдова трава на горі Нітані, неподалік від Лемонту, смарагдові гірські хребти Апалачі вздовж океану, смарагдовими здаються індіанські міфи, які переносять нас у часи, «коли ще світ був свіжий», а зв'язок між людьми і звірами - тіснішим. Щось від смарагду мають і щоденникові записи Генрі Торо, яким притаманне уважне ставлення до природи, туга за первозданністю і майже антична афористичність вислову. Для перекладу Лишега обрав саме фрагменти щоденника або «Журналу», літературна вартість якого, на думку знавців, перевершує навіть знамениту книжку Торо «Волден».\n\nПоезія Робінзона Джеферса, представлена повніше, ніж у збірці вибраного «Зима в Тисмениці», вражає гуманністю свого інгуманізму: для Джеферса людина з її радощами та проблемами є не центром усесвіту, а важливою частиною великого цілого. Щемкі спогади про напівпохвата-напівіндіанця Ріка і час, проведений із Ріком, коли Лишега був стипендіатом Фулбрайта у Пенсильванії, стали приводом до написання «Листа». Вірш «Сокіл», написаний англійською мовою і присвячений Рікові, є блискучим поетичним переосмисленням історії, як Джеферс споруджував «Соколину вежу».\n\nЦі есеї і переклади розкривають духовні шукання автора. Книжка зацікавить усіх, для кого, за висловом Володимира Єрмоленка, «мислити і жити - це два береги однієї річки». Адже це передовсім пропозиція альтернативного мислення або запрошення у світ, де слова «Людина», «Любов», «Природа» вимовляють із такою ж повагою і трепетом, як і слово «Бог».\n\nЗавдання 1. (0-1)\nПоясни використання лапок в останньому абзаці.","answer":null,"answer_text":null,"solution":"## Poprawna odpowiedź\n\n**Cudzysłów w ostatnim akapicie pełni dwie funkcje: wyodrębnia cytaty z cudzych wypowiedzi oraz zaznacza słowa, którym autor nadaje szczególne, symboliczne znaczenie.**\n\n## Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego\n\nW ostatnim akapicie tekstu Katarzyny Dewdery pojawiają się słowa w cudzysłowie:\n\n> «мислити і жити - це два береги однієї річки» (Volodymyr Jermolenko)\n\nTo dokładny cytat z wypowiedzi Wołodymyra Jermolenki - cudzysłów wskazuje, że są to cudze słowa (cudza myśl), a nie słowa autorki.\n\nDrugi fragment:\n\n> «Людина», «Любов», «Природа» (та «Бог»)\n\nTu cudzysłów wyróżnia słowa, którym autorka nadaje szczególną wagę - pisane wielką literą i ujęte w cudzysłów sygnalizują, że są to wartości wynoszone ponad codzienność, niemal sakralne.\n\n→ **Wniosek:** Cudzysłów = a) wyodrębnienie cytatu czyjejś wypowiedzi, b) wskazanie słów z przypisanym im szczególnym (symbolicznym) znaczeniem.\n\n## Sposób 2 - analiza gramatyczna / kontekst literacki\n\nW języku ukraińskim cudzysłów (« ») spełnia te same funkcje co w języku polskim:\n- **Лапки-цитата**: заznacza, że to czyjaś bezpośrednia wypowiedź (tu: słowa Jermolenki).\n- **Лапки значення**: wyróżnia wyrazy, którym autor przypisuje znaczenie inne niż potoczne, przenośne lub podwyższone.\n\nAutorka tekstu świadomie łączy obie funkcje w jednym akapicie, żeby pokazać, że eseje Łyszehy poruszają wielkie tematy egzystencjalne.\n\n## Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński\n\nOleh Łyseha (Олег Лишега, 1949-2014) - wybitny ukraiński poeta i eseista ze Lwowa, stypendysta Fulbrighta, znany z poetyckiego podejścia do eseistyki. Autorka recenzji cytuje Wołodymyra Jermolenka (ukraiński filosof, publicysta), żeby podsumować duchowy wymiar twórczości Łyszehy.\n\n## Schemat oceniania CKE\n\n> **Klucz CKE (zad. 1, max 1 pkt):**\n> - **1 pkt** - za podanie dwóch informacji: cudzysłów wyodrębnia cytat ORAZ wyróżnia słowa, którym autor nadaje szczególne znaczenie.\n> - **0 pkt** - odpowiedź niepełna (tylko jedna funkcja) lub błędna, albo brak odpowiedzi.\n> - **Przykładowe rozwiązanie CKE:** В останньому абзаці лапки використовуються задля вирізнення цитати, а також слів, яким автор надає особливе значення у своєму тексті.\n\n**Co zapamiętać?** W ukraińskich tekstach publicystycznych cudzysłów «» (charakterystyczny kształt) pełni tę samą podwójną rolę co w języku polskim: wyodrębnia cytaty i zaznacza słowa używane w znaczeniu przenośnym lub szczególnym.","image":null,"solution_image":null,"topics":null,"page_from":null,"source":"maturazai","answer_source":null,"answer_text_source":null,"solution_source":"maturazai","text_source":"maturazai","source_label":"Jezyk ukrainski · Matura · maj 2017 (podstawowa)","subject_label":"jezyk-ukrainski","category_label":"Matura","text_html":"<p>Przeczytaj tekst i wykonaj zadania 1.-4.</p>\n<p>Катерина Девдера</p>\n<p><strong>Олег Лишега. Поцілунок Елли Фіцджеральд</strong></p>\n<p>До книжки, яку Олег Лишега впорядковував упродовж останніх років життя, ввійшли есеї, переклади й вірші. Видання складається з двох частин, кожна з яких є втіленням мрії про окремий томик. Перша частина («Поцілунок Елли Фіцджеральд» - за назвою однойменного есею) нагадує про нездійснене бажання Грицька Чубая написати книжку про любов до джазу. Есеї «Поцілунок Елли Фіцджеральд», «Час», «Лозанн», «Торс» та інші є радше ліричними мемуарами, майстерним поєднанням сповіді, спомину й поезії, ніж власне творами про джаз. Костянтин Москалець має рацію, називаючи їх у післямові «джазовими імпровізаціями».</p>\n<p>Другий розділ вирізняється розмаїттям творів і голосів. Перед нами Лишежина книжка про Америку, яка відкриває поетове бачення цього континенту. Його візія не має нічого спільного зі світом голівудських фільмів. Лишега представляє трансцендентний вимір материка.</p>\n<p>Почасти наслідуючи ірландців, які звуть свою країну «Emerald Isle», Лишега називає батьківщину індіанців, філософів (Генрі Торо) і поетів (Робінзон Джеферс) «America Emeralda». Смарагдова трава на горі Нітані, неподалік від Лемонту, смарагдові гірські хребти Апалачі вздовж океану, смарагдовими здаються індіанські міфи, які переносять нас у часи, «коли ще світ був свіжий», а зв&#x27;язок між людьми і звірами - тіснішим. Щось від смарагду мають і щоденникові записи Генрі Торо, яким притаманне уважне ставлення до природи, туга за первозданністю і майже антична афористичність вислову. Для перекладу Лишега обрав саме фрагменти щоденника або «Журналу», літературна вартість якого, на думку знавців, перевершує навіть знамениту книжку Торо «Волден».</p>\n<p>Поезія Робінзона Джеферса, представлена повніше, ніж у збірці вибраного «Зима в Тисмениці», вражає гуманністю свого інгуманізму: для Джеферса людина з її радощами та проблемами є не центром усесвіту, а важливою частиною великого цілого. Щемкі спогади про напівпохвата-напівіндіанця Ріка і час, проведений із Ріком, коли Лишега був стипендіатом Фулбрайта у Пенсильванії, стали приводом до написання «Листа». Вірш «Сокіл», написаний англійською мовою і присвячений Рікові, є блискучим поетичним переосмисленням історії, як Джеферс споруджував «Соколину вежу».</p>\n<p>Ці есеї і переклади розкривають духовні шукання автора. Книжка зацікавить усіх, для кого, за висловом Володимира Єрмоленка, «мислити і жити - це два береги однієї річки». Адже це передовсім пропозиція альтернативного мислення або запрошення у світ, де слова «Людина», «Любов», «Природа» вимовляють із такою ж повагою і трепетом, як і слово «Бог».</p>\n<p>Завдання 1. (0-1)<br>Поясни використання лапок в останньому абзаці.</p>","solutions":[{"source":"maturazai","label":"maturazai.pl (AI)","kind":"text","html":"<h4>Poprawna odpowiedź</h4>\n<p><strong>Cudzysłów w ostatnim akapicie pełni dwie funkcje: wyodrębnia cytaty z cudzych wypowiedzi oraz zaznacza słowa, którym autor nadaje szczególne, symboliczne znaczenie.</strong></p>\n<h4>Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego</h4>\n<p>W ostatnim akapicie tekstu Katarzyny Dewdery pojawiają się słowa w cudzysłowie:</p>\n<blockquote>«мислити і жити - це два береги однієї річки» (Volodymyr Jermolenko)</blockquote>\n<p>To dokładny cytat z wypowiedzi Wołodymyra Jermolenki - cudzysłów wskazuje, że są to cudze słowa (cudza myśl), a nie słowa autorki.</p>\n<p>Drugi fragment:</p>\n<blockquote>«Людина», «Любов», «Природа» (та «Бог»)</blockquote>\n<p>Tu cudzysłów wyróżnia słowa, którym autorka nadaje szczególną wagę - pisane wielką literą i ujęte w cudzysłów sygnalizują, że są to wartości wynoszone ponad codzienność, niemal sakralne.</p>\n<p>→ <strong>Wniosek:</strong> Cudzysłów = a) wyodrębnienie cytatu czyjejś wypowiedzi, b) wskazanie słów z przypisanym im szczególnym (symbolicznym) znaczeniem.</p>\n<h4>Sposób 2 - analiza gramatyczna / kontekst literacki</h4>\n<p>W języku ukraińskim cudzysłów (« ») spełnia te same funkcje co w języku polskim:</p>\n<ul><li><strong>Лапки-цитата</strong>: заznacza, że to czyjaś bezpośrednia wypowiedź (tu: słowa Jermolenki).</li><li><strong>Лапки значення</strong>: wyróżnia wyrazy, którym autor przypisuje znaczenie inne niż potoczne, przenośne lub podwyższone.</li></ul>\n<p>Autorka tekstu świadomie łączy obie funkcje w jednym akapicie, żeby pokazać, że eseje Łyszehy poruszają wielkie tematy egzystencjalne.</p>\n<h4>Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński</h4>\n<p>Oleh Łyseha (Олег Лишега, 1949-2014) - wybitny ukraiński poeta i eseista ze Lwowa, stypendysta Fulbrighta, znany z poetyckiego podejścia do eseistyki. Autorka recenzji cytuje Wołodymyra Jermolenka (ukraiński filosof, publicysta), żeby podsumować duchowy wymiar twórczości Łyszehy.</p>\n<h4>Schemat oceniania CKE</h4>\n<blockquote><strong>Klucz CKE (zad. 1, max 1 pkt):</strong><br>- <strong>1 pkt</strong> - za podanie dwóch informacji: cudzysłów wyodrębnia cytat ORAZ wyróżnia słowa, którym autor nadaje szczególne znaczenie.<br>- <strong>0 pkt</strong> - odpowiedź niepełna (tylko jedna funkcja) lub błędna, albo brak odpowiedzi.<br>- <strong>Przykładowe rozwiązanie CKE:</strong> В останньому абзаці лапки використовуються задля вирізнення цитати, а також слів, яким автор надає особливе значення у своєму тексті.</blockquote>\n<p><strong>Co zapamiętać?</strong> W ukraińskich tekstach publicystycznych cudzysłów «» (charakterystyczny kształt) pełni tę samą podwójną rolę co w języku polskim: wyodrębnia cytaty i zaznacza słowa używane w znaczeniu przenośnym lub szczególnym.</p>"}]}