{"id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2018-05/zad/1","paper_id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2018-05","number":"1","points":1,"ptype":"open","subject":"jezyk-ukrainski","category":"matura","year":2018,"month":"maj","level":"podstawowa","text":"Przeczytaj tekst i wykonaj zadania 1.-4.\n\nОлесь Кульчинський\n**Ненасильство завжди перемагає**\n\nЯсність розуму цієї майже дев'яносторічної людини вражає. Не кожен політик, телеведучий чи політолог може похвалитися такою чіткістю формулювання думок. Євген Грицяк (1926 р. н.) - один із лідерів та організаторів повстання в радянському концтаборі Норильська в травні - серпні 1953 р. Бунт у Норильську сколихнув близько 20 тисяч політичних в'язнів, представників 86-ти національностей, потяг за собою Воркутинське та Кінгірське повстання. Адміністрація виконала частину вимог в'язнів - безпрецедентний випадок в СРСР. […] Як припускають історики, події в Норильську стали однією з причин «відлиги», появи шістдесятництва, дисидентства, зрештою - розпаду СРСР. Примітно, що на фінальних стадіях розвалу СРСР лідери Прибалтійських республік використовували ненасилля і теж добилися успіху, фактично добивши Союз. […]\n\n- Назвіть три головні складові, які зробили ненасильницький спротив ефективним у Норильську.\n\n- Насамперед - це те, що на момент повстання ми отримали велику надію, - каже Євген Грицяк. - Для людини це основне - і в найважчій біді не втрачати надії. Доти в нас уже майже не лишалося надій, лише одна - на смерть Сталіна. Урешті, Сталін помер, і всі сподівалися на амністію. Проте адміністрація - а можливо, це була інструкція з Москви - після використання ненасилля тільки посилила режим, замість того, щоб пом'якшити його. Тобто вони пішли проти надії, сподівань людей. […] Друге - це те, що ми подолали страх. Тоді все суспільство було цілковито паралізоване страхом. Першого липня під час нашого страйку розстріляли в п'ятій зоні, розташованій за три кілометри від нашої. […] Ми вже знали: в'язнів у п'ятій зоні розстріляли, отже, далі візьмуться за нас. Проте навіть це нас не зупинило. І, зрештою, зіграв свою роль зовнішній чинник - розлад у Кремлі, боротьба за владу після Сталіна. […] Ворожі міжусобиці додавали нам сили. […]\n\n- Чи могли б гіпотетично застосовувати українці тактику ненасильства у боротьбі проти радянської окупації?\n\n- Тут важко щось стверджувати однозначно, адже за радянської епохи панував сам дух насильства. Суворі режими й війни визначали життя людей. Але я переконаний: якби та енергія, що була вкладена у збройний опір, перетекла в ненасильницьку боротьбу, суспільство б нині мало зовсім інакший вигляд. […] Власне, насильницька боротьба не дає ефективного вирішення проблем. Сама природа насилля - це накопичення певної критичної маси терпіння в суспільстві чи групі людей. Ми вибухаємо: ріж, бий, мордуй! […] Ненасилля - це сила духу. […] Власне, ще 1993 року газета «Известия» надрукувала мій виступ перед колишніми в'язнями ГУЛАГу, де я переконував, що нашим катам потрібно винести єдиний вирок - прощення. […] Аж ніяк не мучителі, а насамперед мученики вдосконалюють світ.\n\nЗавдання 1. (0-1)\nУ контексті всього тексту поясни поняття.\n\nненасильницька боротьба -\nнасильство -","answer":null,"answer_text":null,"solution":"## Poprawna odpowiedź\n\n**Ненасильницька боротьба** - боротьба за власні права шляхом протесту і бунту без застосування фізичної сили.\n**Насильство** - фізичне застосування сили, яке не вирішує проблем, а лише накопичує критичну масу терпіння в суспільстві.\n\n## Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego\n\n> \"Власне, насильницька боротьба не дає ефективного вирішення проблем. Сама природа насилля - це накопичення певної критичної маси терпіння в суспільстві чи групі людей. Ми вибухаємо: ріж, бий, мордуй! [ ] Ненасилля - це сила духу.\"\n> (О. Кульчинський, *Ненасильство завжди перемагає*)\n\nCytat po polsku: \"Właściwie walka zbrojna nie daje skutecznego rozwiązania problemów. Sama natura przemocy to nagromadzenie pewnej krytycznej masy cierpliwości w społeczeństwie lub grupie ludzi. Wybuchamy: bij, morduj! [ ] Nieprzemoc to siła ducha.\"\n\nWyjaśnienie słownikowe:\n- **ненасильницька боротьба** (nieprzemocowa walka) = walka przez protest, strajk, opór bez użycia przemocy fizycznej - tak jak powst. norylskie\n- **насильство** (przemoc/gwałt) = użycie siły fizycznej; Грицяк wskazuje, że prowadzi do \"накопичення критичної маси терпіння\" (nagromadzenia krytycznej masy cierpliwości)\n\n→ **Wniosek:** Obie definicje można wyczytać wprost z tekstu - autor zestawia je jako antonimy.\n\n## Sposób 2 - analiza gramatyczna / kontekst\n\nSłowotwórstwo ukraińskie:\n- **ненасильницька** = префікс не- + насильницька (od насилля 'przemoc') → przymiotnik z negacją\n- **боротьба** = rzeczownik żeński, orудний відмінок: боротьбою; genetywus: боротьби\n- **насильство** = rzeczownik nijaki, rdzeń: насил- (nasil-)\n\nKontekst historyczny: Powst. norylskie 1953 roku było rzeczywiście formą nieprzemocowego oporu - więźniowie GUŁAGu zastosowali strajk, nie walkę zbrojną.\n\n## Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński\n\nTradycja nieprzemocowego oporu odwoływała się do doświadczeń Gandhiego i Thoreau, ale Грицяк nadaje jej wymiar ukraiński: nawet w sowieckiej rzeczywistości duch niezłomności (\"сила духу\") okazał się skuteczniejszy od siły fizycznej. Autor odwołuje się też do doświadczeń Krajów Bałtyckich, które przez nieprzemocowy opór odzyskały niepodległość.\n\n## Schemat oceniania CKE\n\n> Klucz CKE (zad. 1, max 1 pkt):\n> - **1 pkt** - poprawne wyjaśnienie obu pojęć zgodnie z kontekstem tekstu\n> - **0 pkt** - odpowiedź niepoprawna lub brak odpowiedzi\n> - **Akceptowane warianty:** każda poprawna definicja oparta na treści tekstu\n\nCo zapamiętać? Definicje pojęć muszą wynikać z KONTEKSTU TEKSTU, nie z ogólnej wiedzy - klucz CKE podaje przykładowe, nie jedyne odpowiedzi.","image":null,"solution_image":null,"topics":null,"page_from":null,"source":"maturazai","answer_source":null,"answer_text_source":null,"solution_source":"maturazai","text_source":"maturazai","source_label":"Jezyk ukrainski · Matura · maj 2018 (podstawowa)","subject_label":"jezyk-ukrainski","category_label":"Matura","text_html":"<p>Przeczytaj tekst i wykonaj zadania 1.-4.</p>\n<p>Олесь Кульчинський<br><strong>Ненасильство завжди перемагає</strong></p>\n<p>Ясність розуму цієї майже дев&#x27;яносторічної людини вражає. Не кожен політик, телеведучий чи політолог може похвалитися такою чіткістю формулювання думок. Євген Грицяк (1926 р. н.) - один із лідерів та організаторів повстання в радянському концтаборі Норильська в травні - серпні 1953 р. Бунт у Норильську сколихнув близько 20 тисяч політичних в&#x27;язнів, представників 86-ти національностей, потяг за собою Воркутинське та Кінгірське повстання. Адміністрація виконала частину вимог в&#x27;язнів - безпрецедентний випадок в СРСР. […] Як припускають історики, події в Норильську стали однією з причин «відлиги», появи шістдесятництва, дисидентства, зрештою - розпаду СРСР. Примітно, що на фінальних стадіях розвалу СРСР лідери Прибалтійських республік використовували ненасилля і теж добилися успіху, фактично добивши Союз. […]</p>\n<ul><li>Назвіть три головні складові, які зробили ненасильницький спротив ефективним у Норильську.</li></ul>\n<ul><li>Насамперед - це те, що на момент повстання ми отримали велику надію, - каже Євген Грицяк. - Для людини це основне - і в найважчій біді не втрачати надії. Доти в нас уже майже не лишалося надій, лише одна - на смерть Сталіна. Урешті, Сталін помер, і всі сподівалися на амністію. Проте адміністрація - а можливо, це була інструкція з Москви - після використання ненасилля тільки посилила режим, замість того, щоб пом&#x27;якшити його. Тобто вони пішли проти надії, сподівань людей. […] Друге - це те, що ми подолали страх. Тоді все суспільство було цілковито паралізоване страхом. Першого липня під час нашого страйку розстріляли в п&#x27;ятій зоні, розташованій за три кілометри від нашої. […] Ми вже знали: в&#x27;язнів у п&#x27;ятій зоні розстріляли, отже, далі візьмуться за нас. Проте навіть це нас не зупинило. І, зрештою, зіграв свою роль зовнішній чинник - розлад у Кремлі, боротьба за владу після Сталіна. […] Ворожі міжусобиці додавали нам сили. […]</li></ul>\n<ul><li>Чи могли б гіпотетично застосовувати українці тактику ненасильства у боротьбі проти радянської окупації?</li></ul>\n<ul><li>Тут важко щось стверджувати однозначно, адже за радянської епохи панував сам дух насильства. Суворі режими й війни визначали життя людей. Але я переконаний: якби та енергія, що була вкладена у збройний опір, перетекла в ненасильницьку боротьбу, суспільство б нині мало зовсім інакший вигляд. […] Власне, насильницька боротьба не дає ефективного вирішення проблем. Сама природа насилля - це накопичення певної критичної маси терпіння в суспільстві чи групі людей. Ми вибухаємо: ріж, бий, мордуй! […] Ненасилля - це сила духу. […] Власне, ще 1993 року газета «Известия» надрукувала мій виступ перед колишніми в&#x27;язнями ГУЛАГу, де я переконував, що нашим катам потрібно винести єдиний вирок - прощення. […] Аж ніяк не мучителі, а насамперед мученики вдосконалюють світ.</li></ul>\n<p>Завдання 1. (0-1)<br>У контексті всього тексту поясни поняття.</p>\n<p>ненасильницька боротьба -<br>насильство -</p>","solutions":[{"source":"maturazai","label":"maturazai.pl (AI)","kind":"text","html":"<h4>Poprawna odpowiedź</h4>\n<p><strong>Ненасильницька боротьба</strong> - боротьба за власні права шляхом протесту і бунту без застосування фізичної сили.<br><strong>Насильство</strong> - фізичне застосування сили, яке не вирішує проблем, а лише накопичує критичну масу терпіння в суспільстві.</p>\n<h4>Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego</h4>\n<blockquote>&quot;Власне, насильницька боротьба не дає ефективного вирішення проблем. Сама природа насилля - це накопичення певної критичної маси терпіння в суспільстві чи групі людей. Ми вибухаємо: ріж, бий, мордуй! [ ] Ненасилля - це сила духу.&quot;<br>(О. Кульчинський, <em>Ненасильство завжди перемагає</em>)</blockquote>\n<p>Cytat po polsku: &quot;Właściwie walka zbrojna nie daje skutecznego rozwiązania problemów. Sama natura przemocy to nagromadzenie pewnej krytycznej masy cierpliwości w społeczeństwie lub grupie ludzi. Wybuchamy: bij, morduj! [ ] Nieprzemoc to siła ducha.&quot;</p>\n<p>Wyjaśnienie słownikowe:</p>\n<ul><li><strong>ненасильницька боротьба</strong> (nieprzemocowa walka) = walka przez protest, strajk, opór bez użycia przemocy fizycznej - tak jak powst. norylskie</li><li><strong>насильство</strong> (przemoc/gwałt) = użycie siły fizycznej; Грицяк wskazuje, że prowadzi do &quot;накопичення критичної маси терпіння&quot; (nagromadzenia krytycznej masy cierpliwości)</li></ul>\n<p>→ <strong>Wniosek:</strong> Obie definicje można wyczytać wprost z tekstu - autor zestawia je jako antonimy.</p>\n<h4>Sposób 2 - analiza gramatyczna / kontekst</h4>\n<p>Słowotwórstwo ukraińskie:</p>\n<ul><li><strong>ненасильницька</strong> = префікс не- + насильницька (od насилля &#x27;przemoc&#x27;) → przymiotnik z negacją</li><li><strong>боротьба</strong> = rzeczownik żeński, orудний відмінок: боротьбою; genetywus: боротьби</li><li><strong>насильство</strong> = rzeczownik nijaki, rdzeń: насил- (nasil-)</li></ul>\n<p>Kontekst historyczny: Powst. norylskie 1953 roku było rzeczywiście formą nieprzemocowego oporu - więźniowie GUŁAGu zastosowali strajk, nie walkę zbrojną.</p>\n<h4>Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński</h4>\n<p>Tradycja nieprzemocowego oporu odwoływała się do doświadczeń Gandhiego i Thoreau, ale Грицяк nadaje jej wymiar ukraiński: nawet w sowieckiej rzeczywistości duch niezłomności (&quot;сила духу&quot;) okazał się skuteczniejszy od siły fizycznej. Autor odwołuje się też do doświadczeń Krajów Bałtyckich, które przez nieprzemocowy opór odzyskały niepodległość.</p>\n<h4>Schemat oceniania CKE</h4>\n<blockquote>Klucz CKE (zad. 1, max 1 pkt):<br>- <strong>1 pkt</strong> - poprawne wyjaśnienie obu pojęć zgodnie z kontekstem tekstu<br>- <strong>0 pkt</strong> - odpowiedź niepoprawna lub brak odpowiedzi<br>- <strong>Akceptowane warianty:</strong> każda poprawna definicja oparta na treści tekstu</blockquote>\n<p>Co zapamiętać? Definicje pojęć muszą wynikać z KONTEKSTU TEKSTU, nie z ogólnej wiedzy - klucz CKE podaje przykładowe, nie jedyne odpowiedzi.</p>"}]}