{"id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2018-05/zad/11","paper_id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2018-05","number":"11","points":37,"ptype":"open","subject":"jezyk-ukrainski","category":"matura","year":2018,"month":"maj","level":"podstawowa","text":"Wybierz jeden temat i napisz wypracowanie (minimum 250 slow).\n\n**Тема 1.**\nЧи технічний прогрес гарантує людині щастя? Розглянь проблему на основі наведеного уривку з повісті Юрія Щербака *Чорнобиль* та звернись до інших текстів культури. Твоя робота повинна налічувати мінімум 250 слів.\n\nЮрій Щербак\n*Чорнобиль*\n\nЧорнобиль - подія безприкладна в світовій історії, з якою не порівняти жодної відомої досі катастрофи. Ні загибель «Титаніка» чи «Адмірала Нахімова», ні аварії авіалайнерів, ні вибухи в шахтах, хоч якими б тяжкими жертвами вони супроводились, годі порівняти з тим, що сталося в Чорнобилі: ця «звізда Полин» мовби була послана з майбутнього, з XXI сторіччя, нам усім як грізне попередження - опам'ятатися, задуматися над усім ходом цивілізації, зробити, поки не пізно, серйозні висновки.\n\nА втім, перші серйозні сигнали, перші попередження були послані нам ще зі сторіччя XIX: згадаймо Достоєвського, Толстого, Жюля Верна, Енгельса, Вернадського. Кожний з них по своєму застерігав нас. Не слухали Не вірили Гадали - вони нічого не розуміють. Вони наївні і старомодні. Ми - переможці, нам усе доступне, ми все можемо! Можемо забути про совість і десять заповідей, можемо швидко, в ударно-прискореному темпі планово створити нову, ідеальну людину - варто лише добряче повиховувати її в школі і на політінформаціях.\n\nА прийшли - до Чорнобиля. Прийшли до кризи віри. Прийшли до краю прірви\n\nПрийшов Великдень 1988 року, і моя дочка Богдана вирішила зробити подарунок бабусі - моїй мамі, яка лежала в лікарні, - людині глибоко віруючій. За давньою українською народною традицією розмалювала їй пасхальні яйця - писанки. Світлий, прекрасний звичай, що сягає ще язичницьких часів: яйце - символ життя, весни, сонця. Який же охопив мене жах, коли серед інших я побачив одну писанку із зображенням атома, силуетом Чорнобильської АЕС, колючим дротом і написом: «Заборонена зона!» Перша чорнобильська писанка в історії моєї України.\n\n[1987]\n\nЮ. Щербак, *Чорнобиль*, http://chtyvo.org.ua\n\n**Тема 2.**\nПроаналізуй наведений твір. Визнач тезу й обґрунтуй її. Твоя робота повинна налічувати мінімум 250 слів.\n\nДмитро Павличко\n*Ти зрікся мови рідної*\n\nТи зрікся мови рідної. Тобі\nТвоя земля родити перестане,\nЗелена гілка в лузі на вербі\nВід доторку твого зів'яне!\n\nТи зрікся мови рідної. Заріс\nТвій шлях і зник у безіменнім зіллі\nНе маєш ти на похороні сліз,\nНе маєш пісні на весіллі!\n\nТи зрікся мови рідної. Твій дух\nНа милицях жадає танцювати.\nВід ласк твоїх закаменіє друг\nІ посивіє рідна мати.\n\nТи зрікся мови рідної. Віки\nТи йтимеш темний, як сльота осіння.\nВід погляду твого серця й зірки\nОбернуться в сліпе каміння.\n\nТи зрікся мови рідної. Ганьба\nТебе зустріне на шляху вузькому\nВпаде на тебе, наче сніг, журба -\nЇї не понесеш нікому!\n\nТи зрікся мови рідної. Нема\nТепер у тебе роду, ні народу.\nЧужинця шани ждатимеш дарма -\nВ твій слід він кине сміх-погорду!\n\nТи зрікся мови рідної\n\n[1955]\n\nД. Павличко, *Ти зрікся мови рідної*, [в:] *Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.* (у 3 книгах), т. 3, Київ 1994, с. 178.\n\nЗавдання 11.\nВибери одну з двох тем і напиши твір (мінімум 250 слів).","answer":null,"answer_text":null,"solution":"## Poprawna odpowiedź\n\nPoniżej prezentujemy wzorcowe wypracowanie dla Tematu 2 (interpretacja wiersza Дмитра Павличка *Ти зрікся мови рідної*), jako bardziej kompaktowego i analitycznie precyzyjnego dla formy maturalnej.\n\n**Тема 2. Аналіз вірша Дмитра Павличка «Ти зрікся мови рідної»**\n\nВірш Дмитра Павличка «Ти зрікся мови рідної», написаний 1955 року - в часи сталінського терору та русифікації - є пристрасним застереженням для тих, хто відмовляється від рідної мови. Теза твору така: зречення рідної мови веде до духовної смерті, самотності та ганьби - людина, яка зрікається своєї мови, стає чужинцем у власному світі.\n\nПавличко будує вірш на анафорі - кожна строфа починається словами «Ти зрікся мови рідної». Цей повтор створює ефект вироку: кожен новий гріх накопичується, як каміння на душі. Анафора у шести строфах перетворює вірш на своєрідний обвинувальний акт, де автор виступає в ролі судді, а адресат - «ти» - є узагальненим образом зрадника рідного слова.\n\nАвтор використовує образи природи для підкреслення масштабу втрати. «Твоя земля родити перестане» - земля відвертається від того, хто зрікся мови; «зелена гілка в лузі на вербі від доторку твого зів'яне» - навіть рослини відмовляються від зрадника. Верба є традиційним символом України і українського духу (Шевченко, народні пісні), тому її в'янення символізує відривання від коренів.\n\nЗречення мови позбавляє людину найголовніших моментів людського життя: «Не маєш ти на похороні сліз, / не маєш пісні на весіллі!» - людина без мови не може ані оплакати мертвих, ані радіти живим. Це символічна смерть ще за життя.\n\nОбраз «твій дух на милицях жадає танцювати» - один із найсильніших у вірші. Дух на милицях не може танцювати: метафора каліцтва душевного, що виникає через зречення мови. Рідна мова є для Павличка не просто засобом спілкування, а органічною частиною людської особистості - без неї людина стає калікою.\n\nOstatnia strofa zawiera najostrzejsze oskarżenie: «Нема тепер у тебе роду, ні народу. / Чужинця шани ждатимеш дарма - / в твій слід він кине сміх-погорду!» Człowiek, który wyrzekł się swojego języka, nie zyska szacunku obcych - wręcz przeciwnie, zostanie wyśmiany. Jest to głęboko prawdziwa obserwacja socjologiczna: asymilacja przez wyrzeczenie się własnej kultury nie przynosi akceptacji, lecz pogardę.\n\nWiersz Pawłyczki ma silny wymiar autobiograficzny i historyczny: pisany w 1955 roku, w szczytowym okresie sowieckich prześladowań ukraińskiej kultury i języka, jest manifestem oporu. Poeta broni prawa Ukraińców do własnego języka w czasie, gdy język ten był systematycznie tłumiony i marginalizowany. Wiersz jest zatem nie tylko poetycką refleksją, ale i aktem politycznym.\n\nPodsumowując: Павличко tworzy w wierszu «Ти зрікся мови рідної» precyzyjny obraz konsekwencji duchowej apostazji językowej. Teza twórcza jest jednoznaczna: język ojczysty to nie tylko narzędzie komunikacji, ale rdzeń tożsamości narodowej i ludzkiej - jego utrata jest równoznaczna z utratą siebie samego, swojej ziemi, rodziny i szacunku świata. Wiersz jest ponadczasowym apelem o wierność własnym korzeniom.\n\n*(Кількість слів: приблизно 330)*\n\n## Sposób 1 - struktura wypracowania\n\nWzorcowe wypracowanie zawiera:\n- **Teza** (koncepcja interpretacyjna): zrzeczenie się języka = śmierć duchowa\n- **Uzasadnienie** (analiza środków poetyckich):\n- Anafora \"Ти зрікся мови рідної\" - efekt wyroku\n- Obrazy natury: ziemia, wierzba, gałąź - symbole ukraińskie\n- Metafora \"дух на милицях\" - kalectwo duchowe\n- Paralelizm kontrastowy: wesele/pogrzeb = pełnia życia\n- **Konteksty**: historyczny (1955, sowietyzacja), literacki (Szewczenko)\n- **Podsumowanie** (powrót do tezy)\n\n## Sposób 2 - analiza poetycka (techniki)\n\nGłówne środki artystyczne w wierszu Павличка:\n- **Анафора** (anafora): powtórzenie na początku każdej strofy - wzmocnienie\n- **Метафора** (metafora): \"дух на милицях\" - obraz kalectwa duszy\n- **Символ** (symbol): верба = Ukraina; земля = ojczyzna; каміння = los/czas\n- **Персоніфікація** (personifikacja): ziemia \"перестане родити\", gałąź \"зів'яне\"\n- **Риторичний вирок** (retoryczny wyrok): forma \"ти\" = bezpośredni adresat\n\n## Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński\n\nПавличко pisał w tradycji Шевченki - obrona języka ukraińskiego jako fundamentu narodu. W literaturze ukraińskiej motyw mowy ojczystej pojawia się u:\n- **Т. Шевченко**: \"І мертвим, і живим\" - apel o wierność tradycji\n- **Леся Українка**: walka o wolność duchową przez słowo\n- **Іван Франко**: język jako klucz do wolności narodu\n\nWiersz Павличка z 1955 roku wpisuje się w nurt szistdesiatnytctwa (шістдесятників) - poetów, którzy bronili ukraińskiej kultury wbrew sowietyzacji.\n\n## Schemat oceniania CKE\n\n> Klucz CKE (zad. 11 Temat 2, max 37 pkt):\n> - **A. Koncepcja interpretacyjna (0-2-4-6 pkt):** jasna, oryginalna teza + jej umiejscowienie w tytule i treści\n> - **B. Uzasadnienie tezy (0-4-8-12 pkt):** analiza środków poetyckich + konteksty\n> - **C. Poprawność rzeczowa (0-1-2 pkt):** brak błędów faktograficznych\n> - **D. Kompozycja (0-2-4 pkt):** wstęp-rozwinięcie-zakończenie, spójność\n> - **E. Spójność lokalna (0-1-2 pkt):** logiczne przejścia między zdaniami\n> - **F. Styl (0-1-3 pkt):** stosowny, zróżnicowany\n> - **G. Poprawność językowa (0-2-4 pkt):** gramatyka ukraińska\n> - **H. Poprawność zapisu (0-2-4 pkt):** ortografia, interpunkcja\n>\n> UWAGA: 0 pkt w kategorii A = 0 pkt za całość. Minimum 250 słów wymagane dla pełnej oceny.\n\nCo zapamiętać? Wypracowanie musi mieć TEZĘ (koncepcję interpretacyjną) już na początku - bez niej cała praca dostaje 0 punktów. Dla Tematu 2: analiza środków poetyckich + kontekst historyczny (1955 = sowietyzacja Ukrainy) dają pełne uzasadnienie.","image":null,"solution_image":null,"topics":null,"page_from":null,"source":"maturazai","answer_source":null,"answer_text_source":null,"solution_source":"maturazai","text_source":"maturazai","source_label":"Jezyk ukrainski · Matura · maj 2018 (podstawowa)","subject_label":"jezyk-ukrainski","category_label":"Matura","text_html":"<p>Wybierz jeden temat i napisz wypracowanie (minimum 250 slow).</p>\n<p><strong>Тема 1.</strong><br>Чи технічний прогрес гарантує людині щастя? Розглянь проблему на основі наведеного уривку з повісті Юрія Щербака <em>Чорнобиль</em> та звернись до інших текстів культури. Твоя робота повинна налічувати мінімум 250 слів.</p>\n<p>Юрій Щербак<br><em>Чорнобиль</em></p>\n<p>Чорнобиль - подія безприкладна в світовій історії, з якою не порівняти жодної відомої досі катастрофи. Ні загибель «Титаніка» чи «Адмірала Нахімова», ні аварії авіалайнерів, ні вибухи в шахтах, хоч якими б тяжкими жертвами вони супроводились, годі порівняти з тим, що сталося в Чорнобилі: ця «звізда Полин» мовби була послана з майбутнього, з XXI сторіччя, нам усім як грізне попередження - опам&#x27;ятатися, задуматися над усім ходом цивілізації, зробити, поки не пізно, серйозні висновки.</p>\n<p>А втім, перші серйозні сигнали, перші попередження були послані нам ще зі сторіччя XIX: згадаймо Достоєвського, Толстого, Жюля Верна, Енгельса, Вернадського. Кожний з них по своєму застерігав нас. Не слухали Не вірили Гадали - вони нічого не розуміють. Вони наївні і старомодні. Ми - переможці, нам усе доступне, ми все можемо! Можемо забути про совість і десять заповідей, можемо швидко, в ударно-прискореному темпі планово створити нову, ідеальну людину - варто лише добряче повиховувати її в школі і на політінформаціях.</p>\n<p>А прийшли - до Чорнобиля. Прийшли до кризи віри. Прийшли до краю прірви</p>\n<p>Прийшов Великдень 1988 року, і моя дочка Богдана вирішила зробити подарунок бабусі - моїй мамі, яка лежала в лікарні, - людині глибоко віруючій. За давньою українською народною традицією розмалювала їй пасхальні яйця - писанки. Світлий, прекрасний звичай, що сягає ще язичницьких часів: яйце - символ життя, весни, сонця. Який же охопив мене жах, коли серед інших я побачив одну писанку із зображенням атома, силуетом Чорнобильської АЕС, колючим дротом і написом: «Заборонена зона!» Перша чорнобильська писанка в історії моєї України.</p>\n<p>[1987]</p>\n<p>Ю. Щербак, <em>Чорнобиль</em>, http://chtyvo.org.ua</p>\n<p><strong>Тема 2.</strong><br>Проаналізуй наведений твір. Визнач тезу й обґрунтуй її. Твоя робота повинна налічувати мінімум 250 слів.</p>\n<p>Дмитро Павличко<br><em>Ти зрікся мови рідної</em></p>\n<p>Ти зрікся мови рідної. Тобі<br>Твоя земля родити перестане,<br>Зелена гілка в лузі на вербі<br>Від доторку твого зів&#x27;яне!</p>\n<p>Ти зрікся мови рідної. Заріс<br>Твій шлях і зник у безіменнім зіллі<br>Не маєш ти на похороні сліз,<br>Не маєш пісні на весіллі!</p>\n<p>Ти зрікся мови рідної. Твій дух<br>На милицях жадає танцювати.<br>Від ласк твоїх закаменіє друг<br>І посивіє рідна мати.</p>\n<p>Ти зрікся мови рідної. Віки<br>Ти йтимеш темний, як сльота осіння.<br>Від погляду твого серця й зірки<br>Обернуться в сліпе каміння.</p>\n<p>Ти зрікся мови рідної. Ганьба<br>Тебе зустріне на шляху вузькому<br>Впаде на тебе, наче сніг, журба -<br>Її не понесеш нікому!</p>\n<p>Ти зрікся мови рідної. Нема<br>Тепер у тебе роду, ні народу.<br>Чужинця шани ждатимеш дарма -<br>В твій слід він кине сміх-погорду!</p>\n<p>Ти зрікся мови рідної</p>\n<p>[1955]</p>\n<p>Д. Павличко, <em>Ти зрікся мови рідної</em>, [в:] <em>Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.</em> (у 3 книгах), т. 3, Київ 1994, с. 178.</p>\n<p>Завдання 11.<br>Вибери одну з двох тем і напиши твір (мінімум 250 слів).</p>","solutions":[{"source":"maturazai","label":"maturazai.pl (AI)","kind":"text","html":"<h4>Poprawna odpowiedź</h4>\n<p>Poniżej prezentujemy wzorcowe wypracowanie dla Tematu 2 (interpretacja wiersza Дмитра Павличка <em>Ти зрікся мови рідної</em>), jako bardziej kompaktowego i analitycznie precyzyjnego dla formy maturalnej.</p>\n<p><strong>Тема 2. Аналіз вірша Дмитра Павличка «Ти зрікся мови рідної»</strong></p>\n<p>Вірш Дмитра Павличка «Ти зрікся мови рідної», написаний 1955 року - в часи сталінського терору та русифікації - є пристрасним застереженням для тих, хто відмовляється від рідної мови. Теза твору така: зречення рідної мови веде до духовної смерті, самотності та ганьби - людина, яка зрікається своєї мови, стає чужинцем у власному світі.</p>\n<p>Павличко будує вірш на анафорі - кожна строфа починається словами «Ти зрікся мови рідної». Цей повтор створює ефект вироку: кожен новий гріх накопичується, як каміння на душі. Анафора у шести строфах перетворює вірш на своєрідний обвинувальний акт, де автор виступає в ролі судді, а адресат - «ти» - є узагальненим образом зрадника рідного слова.</p>\n<p>Автор використовує образи природи для підкреслення масштабу втрати. «Твоя земля родити перестане» - земля відвертається від того, хто зрікся мови; «зелена гілка в лузі на вербі від доторку твого зів&#x27;яне» - навіть рослини відмовляються від зрадника. Верба є традиційним символом України і українського духу (Шевченко, народні пісні), тому її в&#x27;янення символізує відривання від коренів.</p>\n<p>Зречення мови позбавляє людину найголовніших моментів людського життя: «Не маєш ти на похороні сліз, / не маєш пісні на весіллі!» - людина без мови не може ані оплакати мертвих, ані радіти живим. Це символічна смерть ще за життя.</p>\n<p>Образ «твій дух на милицях жадає танцювати» - один із найсильніших у вірші. Дух на милицях не може танцювати: метафора каліцтва душевного, що виникає через зречення мови. Рідна мова є для Павличка не просто засобом спілкування, а органічною частиною людської особистості - без неї людина стає калікою.</p>\n<p>Ostatnia strofa zawiera najostrzejsze oskarżenie: «Нема тепер у тебе роду, ні народу. / Чужинця шани ждатимеш дарма - / в твій слід він кине сміх-погорду!» Człowiek, który wyrzekł się swojego języka, nie zyska szacunku obcych - wręcz przeciwnie, zostanie wyśmiany. Jest to głęboko prawdziwa obserwacja socjologiczna: asymilacja przez wyrzeczenie się własnej kultury nie przynosi akceptacji, lecz pogardę.</p>\n<p>Wiersz Pawłyczki ma silny wymiar autobiograficzny i historyczny: pisany w 1955 roku, w szczytowym okresie sowieckich prześladowań ukraińskiej kultury i języka, jest manifestem oporu. Poeta broni prawa Ukraińców do własnego języka w czasie, gdy język ten był systematycznie tłumiony i marginalizowany. Wiersz jest zatem nie tylko poetycką refleksją, ale i aktem politycznym.</p>\n<p>Podsumowując: Павличко tworzy w wierszu «Ти зрікся мови рідної» precyzyjny obraz konsekwencji duchowej apostazji językowej. Teza twórcza jest jednoznaczna: język ojczysty to nie tylko narzędzie komunikacji, ale rdzeń tożsamości narodowej i ludzkiej - jego utrata jest równoznaczna z utratą siebie samego, swojej ziemi, rodziny i szacunku świata. Wiersz jest ponadczasowym apelem o wierność własnym korzeniom.</p>\n<p><em>(Кількість слів: приблизно 330)</em></p>\n<h4>Sposób 1 - struktura wypracowania</h4>\n<p>Wzorcowe wypracowanie zawiera:</p>\n<ul><li><strong>Teza</strong> (koncepcja interpretacyjna): zrzeczenie się języka = śmierć duchowa</li><li><strong>Uzasadnienie</strong> (analiza środków poetyckich):</li><li>Anafora &quot;Ти зрікся мови рідної&quot; - efekt wyroku</li><li>Obrazy natury: ziemia, wierzba, gałąź - symbole ukraińskie</li><li>Metafora &quot;дух на милицях&quot; - kalectwo duchowe</li><li>Paralelizm kontrastowy: wesele/pogrzeb = pełnia życia</li><li><strong>Konteksty</strong>: historyczny (1955, sowietyzacja), literacki (Szewczenko)</li><li><strong>Podsumowanie</strong> (powrót do tezy)</li></ul>\n<h4>Sposób 2 - analiza poetycka (techniki)</h4>\n<p>Główne środki artystyczne w wierszu Павличка:</p>\n<ul><li><strong>Анафора</strong> (anafora): powtórzenie na początku każdej strofy - wzmocnienie</li><li><strong>Метафора</strong> (metafora): &quot;дух на милицях&quot; - obraz kalectwa duszy</li><li><strong>Символ</strong> (symbol): верба = Ukraina; земля = ojczyzna; каміння = los/czas</li><li><strong>Персоніфікація</strong> (personifikacja): ziemia &quot;перестане родити&quot;, gałąź &quot;зів&#x27;яне&quot;</li><li><strong>Риторичний вирок</strong> (retoryczny wyrok): forma &quot;ти&quot; = bezpośredni adresat</li></ul>\n<h4>Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński</h4>\n<p>Павличко pisał w tradycji Шевченki - obrona języka ukraińskiego jako fundamentu narodu. W literaturze ukraińskiej motyw mowy ojczystej pojawia się u:</p>\n<ul><li><strong>Т. Шевченко</strong>: &quot;І мертвим, і живим&quot; - apel o wierność tradycji</li><li><strong>Леся Українка</strong>: walka o wolność duchową przez słowo</li><li><strong>Іван Франко</strong>: język jako klucz do wolności narodu</li></ul>\n<p>Wiersz Павличка z 1955 roku wpisuje się w nurt szistdesiatnytctwa (шістдесятників) - poetów, którzy bronili ukraińskiej kultury wbrew sowietyzacji.</p>\n<h4>Schemat oceniania CKE</h4>\n<blockquote>Klucz CKE (zad. 11 Temat 2, max 37 pkt):<br>- <strong>A. Koncepcja interpretacyjna (0-2-4-6 pkt):</strong> jasna, oryginalna teza + jej umiejscowienie w tytule i treści<br>- <strong>B. Uzasadnienie tezy (0-4-8-12 pkt):</strong> analiza środków poetyckich + konteksty<br>- <strong>C. Poprawność rzeczowa (0-1-2 pkt):</strong> brak błędów faktograficznych<br>- <strong>D. Kompozycja (0-2-4 pkt):</strong> wstęp-rozwinięcie-zakończenie, spójność<br>- <strong>E. Spójność lokalna (0-1-2 pkt):</strong> logiczne przejścia między zdaniami<br>- <strong>F. Styl (0-1-3 pkt):</strong> stosowny, zróżnicowany<br>- <strong>G. Poprawność językowa (0-2-4 pkt):</strong> gramatyka ukraińska<br>- <strong>H. Poprawność zapisu (0-2-4 pkt):</strong> ortografia, interpunkcja<br><br>UWAGA: 0 pkt w kategorii A = 0 pkt za całość. Minimum 250 słów wymagane dla pełnej oceny.</blockquote>\n<p>Co zapamiętać? Wypracowanie musi mieć TEZĘ (koncepcję interpretacyjną) już na początku - bez niej cała praca dostaje 0 punktów. Dla Tematu 2: analiza środków poetyckich + kontekst historyczny (1955 = sowietyzacja Ukrainy) dają pełne uzasadnienie.</p>"}]}