{"id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2018-05/zad/5","paper_id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2018-05","number":"5","points":2,"ptype":"open","subject":"jezyk-ukrainski","category":"matura","year":2018,"month":"maj","level":"podstawowa","text":"Przeczytaj tekst i wykonaj zadania 5.-10.\n\nСвятослав Вакарчук\n**Патріотизм виникає там, де людині є що втрачати**\n\nСьогодні українцями вважають себе мільйони людей, і не тільки ті, в чиїх жилах тече українська кров. Для цих людей наша країна - просто рідна земля, вони так відчувають. […]\n\nПатріотизм - це дуже глибоке поняття і дуже раціональне. Наприклад, я вважаю себе патріотом, бо мені персонально є що втрачати. Я не вірю в генетичну прив'язаність, у любов аби до чого, бо то своє. Світ влаштований значно складніше. Люди в принципі примітивні істоти. Ми живемо простими й зрозумілими нам поняттями: спокій, безпека, персональна свобода, добробут у сім'ї. Це ті речі, які становлять основу будь-якого патріотизму.\n\nЯкщо ми хочемо, щоб вся країна мала патріотичний дух, треба дати людям дві речі: привід для гордості і правильну політику.\n\nПривід для гордості ніхто не має придумувати, ми самі повинні його створити, це справа для кожного індивідуальна. Ззовні цього ніхто за нас не зробить, привід для гордості в кожного свій. І це дуже важливо. […] Кожному з нас треба створити свої приводи для гордості, такі приводи, які дали б можливість сказати: «Це моє, я не хочу це втрачати і нікому не віддам». […]\n\nПравильна політика - дуже проста річ, але напрочуд фундаментальна. […] Все просто: як тільки ви розрахунку, вона від на що здатна. Я завжди казав, що Україні потрібні герої, які мають гаряче серце і холодний розум. Гаряче серце - це коли ти не боїшся бути сміливим і робиш речі, які можуть бути небезпечними. А холодний розум - це коли ти знаєш, коли саме включати гаряче серце, а коли - ні. Проблема в чому? На мою думку, це є основний принцип, який може побудувати цей новий, справжній патріотизм української нації. […]\n\nРомантика в будь-яких відносинах - це добре. Але коли нема здорового прагматизму, коли немає логіки розрахунку, вона ні на що не здатна. Я завжди казав, що Україні потрібні герої, які мають гаряче серце і холодний розум. Гаряче серце - це коли ти не боїшся бути сміливим і робиш речі, які можуть бути небезпечними. А холодний розум - це коли ти знаєш, коли саме включати гаряче серце, а коли - ні. Проблема в чому? Люди свідомо повинні розуміти, «коли каміння розкидати і коли його час збирати». Цьому їх ніхто не навчить, це вони самі повинні зрозуміти. Тільки ти сам можеш зрозуміти, коли тобі стояти і відстоювати свою свободу, своє життя, свої права, а коли йти і кожному на своєму місці будувати. Зараз час будувати!\n\nЗавдання 5. (0-2)\nВкажи мовні засоби, які надають текстові суб'єктивного характеру. Підкресли ТАК, якщо вказаний засіб надає такий характер, або НІ, якщо не надає.\n\n№ | Засіб | ТАК | НІ\n1. | Посилання на думку істориків. | |\n2. | Наявність дієслів у формі першої особи. | |\n3. | Посилання на власний досвід. | |\n4. | Вживання наукової термінології. | |","answer":null,"answer_text":null,"solution":"## Poprawna odpowiedź\n\n1. НІ\n2. ТАК\n3. ТАК\n4. НІ\n\n## Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego\n\nCo nadaje tekstowi charakter SUBIEKTYWNY? Środki wyrażające osobisty punkt widzenia autora, jego emocje, doświadczenia.\n\nAnaliza czterech środków:\n\n**1. Посилання на думку істориків** (Odwołania do opinii historyków)\n→ **НІ** - odwołanie do opinii historyków nadaje tekstowi charakter OBIEKTYWNY (autoryzowany, akademicki), nie subiektywny. Historycy to zewnętrzne autorytety.\n\n**2. Наявність дієслів у формі першої особи** (Czasowniki w 1. osobie)\n→ **ТАК** - tekst Вакарчука pełen jest form 1. os.: \"я вважаю\" (uważam), \"я не вірю\" (nie wierzę), \"я завжди казав\" (zawsze mówiłem). Forma 1. osoby wyraża OSOBISTY pogląd autora - to typowy środek subiektywizacji.\n> \"я вважаю себе патріотом, бо мені персонально є що втрачати\" - 1. osoba lp. = punkt widzenia nadawcy\n\n**3. Посилання на власний досвід** (Odwołania do własnych doświadczeń)\n→ **ТАК** - Вакарчук wielokrotnie powołuje się na swoje osobiste doświadczenia i przekonania: \"Я не вірю в генетичну прив'язаність\", \"Я завжди казав, що Україні потрібні герої\" - to typowy subiektywizm publicystyczny.\n\n**4. Вживання наукової термінології** (Użycie terminologii naukowej)\n→ **НІ** - terminologia naukowa nadaje tekstowi charakter OBIEKTYWNY i akademicki. W tekście Вакарчука właściwie nie ma terminologii naukowej - mówi prostym językiem, a nie językiem nauki.\n\n→ **Wniosek:** Środki subiektywizujące to te, które wyrażają OSOBISTY głos autora: 1. osoba czasownika i odwołania do własnego doświadczenia.\n\n## Sposób 2 - analiza gramatyczna\n\nCzasowniki 1. osoby w tekście Вакарчука:\n- **я вважаю** (uważam) - час теперішній, 1 os. lp.\n- **я не вірю** (nie wierzę) - час теперішній, 1 os. lp.\n- **я завжди казав** (zawsze mówiłem) - час минулий, 1 os. lp.\n\nTo forma niedokonana (недоконаний вид) wyrażająca trwałe przekonanie - wzmacnia subiektywizm.\n\n## Schemat oceniania CKE\n\n> Klucz CKE (zad. 5, max 2 pkt):\n> - **2 pkt** - wszystkie cztery odpowiedzi poprawne (1-НІ, 2-ТАК, 3-ТАК, 4-НІ)\n> - **1 pkt** - trzy poprawne odpowiedzi\n> - **0 pkt** - dwie lub mniej poprawnych\n\nCo zapamiętać? Subiektywność = osobisty punkt widzenia autora. Odwołania do historyków i terminologia naukowa obiektywizują tekst, a nie subiektywizują.","image":null,"solution_image":null,"topics":null,"page_from":null,"source":"maturazai","answer_source":null,"answer_text_source":null,"solution_source":"maturazai","text_source":"maturazai","source_label":"Jezyk ukrainski · Matura · maj 2018 (podstawowa)","subject_label":"jezyk-ukrainski","category_label":"Matura","text_html":"<p>Przeczytaj tekst i wykonaj zadania 5.-10.</p>\n<p>Святослав Вакарчук<br><strong>Патріотизм виникає там, де людині є що втрачати</strong></p>\n<p>Сьогодні українцями вважають себе мільйони людей, і не тільки ті, в чиїх жилах тече українська кров. Для цих людей наша країна - просто рідна земля, вони так відчувають. […]</p>\n<p>Патріотизм - це дуже глибоке поняття і дуже раціональне. Наприклад, я вважаю себе патріотом, бо мені персонально є що втрачати. Я не вірю в генетичну прив&#x27;язаність, у любов аби до чого, бо то своє. Світ влаштований значно складніше. Люди в принципі примітивні істоти. Ми живемо простими й зрозумілими нам поняттями: спокій, безпека, персональна свобода, добробут у сім&#x27;ї. Це ті речі, які становлять основу будь-якого патріотизму.</p>\n<p>Якщо ми хочемо, щоб вся країна мала патріотичний дух, треба дати людям дві речі: привід для гордості і правильну політику.</p>\n<p>Привід для гордості ніхто не має придумувати, ми самі повинні його створити, це справа для кожного індивідуальна. Ззовні цього ніхто за нас не зробить, привід для гордості в кожного свій. І це дуже важливо. […] Кожному з нас треба створити свої приводи для гордості, такі приводи, які дали б можливість сказати: «Це моє, я не хочу це втрачати і нікому не віддам». […]</p>\n<p>Правильна політика - дуже проста річ, але напрочуд фундаментальна. […] Все просто: як тільки ви розрахунку, вона від на що здатна. Я завжди казав, що Україні потрібні герої, які мають гаряче серце і холодний розум. Гаряче серце - це коли ти не боїшся бути сміливим і робиш речі, які можуть бути небезпечними. А холодний розум - це коли ти знаєш, коли саме включати гаряче серце, а коли - ні. Проблема в чому? На мою думку, це є основний принцип, який може побудувати цей новий, справжній патріотизм української нації. […]</p>\n<p>Романтика в будь-яких відносинах - це добре. Але коли нема здорового прагматизму, коли немає логіки розрахунку, вона ні на що не здатна. Я завжди казав, що Україні потрібні герої, які мають гаряче серце і холодний розум. Гаряче серце - це коли ти не боїшся бути сміливим і робиш речі, які можуть бути небезпечними. А холодний розум - це коли ти знаєш, коли саме включати гаряче серце, а коли - ні. Проблема в чому? Люди свідомо повинні розуміти, «коли каміння розкидати і коли його час збирати». Цьому їх ніхто не навчить, це вони самі повинні зрозуміти. Тільки ти сам можеш зрозуміти, коли тобі стояти і відстоювати свою свободу, своє життя, свої права, а коли йти і кожному на своєму місці будувати. Зараз час будувати!</p>\n<p>Завдання 5. (0-2)<br>Вкажи мовні засоби, які надають текстові суб&#x27;єктивного характеру. Підкресли ТАК, якщо вказаний засіб надає такий характер, або НІ, якщо не надає.</p>\n<p>№ | Засіб | ТАК | НІ</p>\n<ol><li>| Посилання на думку істориків. | |</li><li>| Наявність дієслів у формі першої особи. | |</li><li>| Посилання на власний досвід. | |</li><li>| Вживання наукової термінології. | |</li></ol>","solutions":[{"source":"maturazai","label":"maturazai.pl (AI)","kind":"text","html":"<h4>Poprawna odpowiedź</h4>\n<ol><li>НІ</li><li>ТАК</li><li>ТАК</li><li>НІ</li></ol>\n<h4>Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego</h4>\n<p>Co nadaje tekstowi charakter SUBIEKTYWNY? Środki wyrażające osobisty punkt widzenia autora, jego emocje, doświadczenia.</p>\n<p>Analiza czterech środków:</p>\n<p><strong>1. Посилання на думку істориків</strong> (Odwołania do opinii historyków)<br>→ <strong>НІ</strong> - odwołanie do opinii historyków nadaje tekstowi charakter OBIEKTYWNY (autoryzowany, akademicki), nie subiektywny. Historycy to zewnętrzne autorytety.</p>\n<p><strong>2. Наявність дієслів у формі першої особи</strong> (Czasowniki w 1. osobie)<br>→ <strong>ТАК</strong> - tekst Вакарчука pełen jest form 1. os.: &quot;я вважаю&quot; (uważam), &quot;я не вірю&quot; (nie wierzę), &quot;я завжди казав&quot; (zawsze mówiłem). Forma 1. osoby wyraża OSOBISTY pogląd autora - to typowy środek subiektywizacji.</p>\n<blockquote>&quot;я вважаю себе патріотом, бо мені персонально є що втрачати&quot; - 1. osoba lp. = punkt widzenia nadawcy</blockquote>\n<p><strong>3. Посилання на власний досвід</strong> (Odwołania do własnych doświadczeń)<br>→ <strong>ТАК</strong> - Вакарчук wielokrotnie powołuje się na swoje osobiste doświadczenia i przekonania: &quot;Я не вірю в генетичну прив&#x27;язаність&quot;, &quot;Я завжди казав, що Україні потрібні герої&quot; - to typowy subiektywizm publicystyczny.</p>\n<p><strong>4. Вживання наукової термінології</strong> (Użycie terminologii naukowej)<br>→ <strong>НІ</strong> - terminologia naukowa nadaje tekstowi charakter OBIEKTYWNY i akademicki. W tekście Вакарчука właściwie nie ma terminologii naukowej - mówi prostym językiem, a nie językiem nauki.</p>\n<p>→ <strong>Wniosek:</strong> Środki subiektywizujące to te, które wyrażają OSOBISTY głos autora: 1. osoba czasownika i odwołania do własnego doświadczenia.</p>\n<h4>Sposób 2 - analiza gramatyczna</h4>\n<p>Czasowniki 1. osoby w tekście Вакарчука:</p>\n<ul><li><strong>я вважаю</strong> (uważam) - час теперішній, 1 os. lp.</li><li><strong>я не вірю</strong> (nie wierzę) - час теперішній, 1 os. lp.</li><li><strong>я завжди казав</strong> (zawsze mówiłem) - час минулий, 1 os. lp.</li></ul>\n<p>To forma niedokonana (недоконаний вид) wyrażająca trwałe przekonanie - wzmacnia subiektywizm.</p>\n<h4>Schemat oceniania CKE</h4>\n<blockquote>Klucz CKE (zad. 5, max 2 pkt):<br>- <strong>2 pkt</strong> - wszystkie cztery odpowiedzi poprawne (1-НІ, 2-ТАК, 3-ТАК, 4-НІ)<br>- <strong>1 pkt</strong> - trzy poprawne odpowiedzi<br>- <strong>0 pkt</strong> - dwie lub mniej poprawnych</blockquote>\n<p>Co zapamiętać? Subiektywność = osobisty punkt widzenia autora. Odwołania do historyków i terminologia naukowa obiektywizują tekst, a nie subiektywizują.</p>"}]}