{"id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2019-05/zad/11","paper_id":"maturazai-ukrainski-ukr-pp-2019-05","number":"11","points":37,"ptype":"open","subject":"jezyk-ukrainski","category":"matura","year":2019,"month":"maj","level":"podstawowa","text":"Завдання 11.\nWybierz jeden temat i napisz wypracowanie.\n\nTemat 1. Емiграцiя - трагедiя чи шанс для людини? Помiркуй над проблемою, беручи до уваги наведенi уривки твору Василя Стефаника *Камiнний хрест* та звернись до iнших текстiв культури. Твоя робота повинна налiчувати мiнiмум 250 слiв.\n\nTemat 2. Проаналiзуй наведений твiр. Визнач тезу й обґрунтуй її. Твоя робота повинна налiчувати мiнiмум 250 слiв.\n\n**Temat 1 - Василь Стефаник, Камiнний хрест (фрагмент)**\n\nГостей у Iвана повна хата, ґазди i ґаздинi. Iван спродав усе, що мав, бо сини з жiнкою наважилися до Канади, а старий мусив укiнцi податися.\nСпросив Iван цiле село.\nСтояв перед гостями, тримав порцiю горiвки у правiй руцi i, видко, каменiв, бо слова не годен був заговорити.\n- Дєкую вам файно, ґазди i ґаздинi, що-сте нi мали за ґазду, а мою за ґаздиню\nНе договорював i не пив до нiкого, лиш тупо глядiв на-вперед себе i хитав головою, як би молитву говорив, а на кожне її слово головою потакував. [ ]\nПотряс сивим волоссям, як гривою, кованою зi сталевих ниток, i договорював:\n- Та дєкую вам красно, та най вам бог дасть, що собi в него жєдаєтє. Дай вам боже здоров'є, дiду Михайле\nПодав Михайловi порцiю i цiлувалися в руки.\n- Куме Iване, дай вам боже прожити ще на цiм свiтi, та най господь милосердний щасливо запровадити вас на мiсце та й допоможе ласкав своїх ґаздов стати.\n- Коби бог позволив Ґазди, а прошу, а доцєгнiть же Гадав-сми, що вас за стiв пообсаджую, як прийдете на весiлє синове, але iнакше зробилося. То вже таке настало, що за що нашi дiди та й тати не знали, то ми мусимо знати. Господа воля! А закотентуйте ж си, ґазди, та й вибачєйте за рештку. [ ]\nГлянув на свою стару, що плакала мiж жiнками, i виймив iз пазухи хустину.\n- Стара, ня, на-коб тобi платину та файно обiтриси, аби ти тут нiяких плачiв не видiв! Гостi собi пильнуй, ще так си наплачеш, що очi ти витечуть.\nВiдiйшов до ґаздiв i крутив головою.\n- Щось би-м сказав, та най мовчу, най шiную образи в хатi i вас яко грiшних. Але рiвно не дай боже нiкому доброму на жiночий розум перейти! Адi, видите, як плаче, на кого, на мене? На мене, ґаздине моя? То я тебе вiкорiнював на старiсть iз твої хати? Мовчи, не хлипай, бо ти сивi кiски зараз обмичу, та й пiдеш у ту Гамерику, як жидiвка.\n- Куме Iване, а лишiть же ви собi нiкому, таже вона вам не ворiг, та й дiтем своїм не ворiг, та її банно за родом та й за своїм селом.\n- Тимофiхо, як не знаєте, то не говорiть анiздзелень! То її банно, а я туди з вiскоком iду?!\nЗаскреготав зубами, як жорнами, погрозив жiнцi кулаком, як довбнею, i бився в груди.\n- Озмiть та вгатiть ми сокиру отут у печiнки, та, може, той жовч пукне, бо не вiтримаю! Люди, такий туск, такий туск, що не памнєтаю, що си зо мнов робить!\n\nВ. Стефаник, *Камiнний хрест*, http://www.ukrlib.com.ua\n\n**Temat 2 - Василь Стус, Порiдшала земна тужава твердь**\n\nПорiдшала земна тужава твердь,\nмiський мурашник поточив планету.\nМiлiцiонери, фiзики, поети\nвигадливо майструють власну смерть.\nПротрухлий український материк\nросте, як гриб. Вже навiть немовлятко\nй те обiцяє стати нашим катом\ni порубати вiковий порiг,\nдiдiвським вимшiлий патрiотизмом,\nде зрiдка тiльки човгання чобiт\nнагадує: iще iснує свiт\nсправiку заборонений, як схизма.\nЦя твердь земна трухлявiє щодня,\nа ми все визначаємось. До сутi\nдоходимо. I, Господом забутi,\nвiтчизни просимо, як подання.\n\nВ. Стус, *Порiдшала земна тужава твердь*, [в:] *Веселий цвинтар*, http://litmisto.org.ua\n\nЗавдання 11. (0-37)\nВибери одну з двох тем (rozprawka albo interpretacja utworu poetyckiego) i напиши твiр (мiнiмум 250 слiв).","answer":null,"answer_text":null,"solution":"## Poprawna odpowiedź\n\n**Zadanie 11 to wypracowanie - uczeń wybiera jeden z dwóch tematów i pisze tekst min. 250 słów. Poniżej podano modelowe wypracowania dla obu tematów.**\n\n## ТЕМА 1 - РОЗПРАЦЮВАННЯ (rozprawka)\n\n### «Еміграція - трагедія чи шанс для людини?»\n\nЕміграція - це одне з найскладніших випробувань у житті людини. Вона означає розрив із рідною землею, культурою, мовою та близькими. Але чи є еміграція лише трагедією, чи може вона також відкривати нові можливості? Я вважаю, що еміграція - це передусім трагедія, яка водночас може стати шансом для людини, якщо вона зуміє прийняти цей виклик.\n\nУ фрагменті твору Василя Стефаника «Камінний хрест» зображено трагедію еміграції як глибоку особисту драму. Іван - простий галицький селянин - змушений покинути рідну землю разом із сім'єю і виїхати до Канади. Ця сцена прощання сповнена болю і розпачу: «Такий туск, такий туск, що не памнєтаю, що си зо мнов робить!» Для Івана еміграція - не вільний вибір, а вимушений крок, продиктований злиднями і безвиходдю. Він залишає за собою все, чим жив: землю, хату, сусідів. Його дружина плаче, а сам Іван ледве стримує відчай. Стефаник зображує еміграцію як вириваня людини з її коріння - це справжня трагедія.\n\nОднак еміграція може стати і шансом. Молодь Івана - його сини з дружинами - їдуть до Канади з надією на краще життя. Нова країна може дати їм те, чого вони не мали вдома: землю, роботу, гідні умови існування. Знаменитий польський письменник Генрік Сенкевич у романі «Quo vadis» показав, як людина, опинившись в чужому середовищі, може знайти нову ідентичність і силу. Подібно і еміграція в сучасному світі нерідко відкриває перед людиною можливості для освіти, кар'єри та особистісного зростання.\n\nВажливим є і питання збереження національної ідентичності в еміграції. Українські емігранти по всьому світу - у Канаді, США, Польщі - зберігають свою мову, культуру і традиції. Вони будують українські церкви, школи, культурні центри. Таким чином, навіть у чужій країні людина може залишатися собою і передавати рідну культуру наступним поколінням.\n\nОтже, еміграція - це складне явище, що поєднує в собі трагедію розлуки і шанс на нове життя. Для таких людей, як Іван зі «Камінного хреста», вона є насамперед особистою трагедією. Але в ширшому контексті еміграція може стати точкою зросту - якщо людина зберігає свій внутрішній зв'язок із рідною культурою і використовує нові можливості для самореалізації.\n\n*(~310 слів)*\n\n## ТЕМА 2 - ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ\n\n### Аналіз вірша Василя Стуса «Порідшала земна тужава твердь»\n\nВасиль Стус (1938-1985) - один із найвизначніших українських поетів XX століття, дисидент і жертва радянських репресій. Його вірш «Порідшала земна тужава твердь» із збірки «Веселий цвинтар» є поетичною рефлексією над долею України і українського народу в умовах радянської окупації.\n\n**Теза:** Вірш Стуса - це гіркий діагноз духовного занепаду і стану бездержавності, в якому перебуває Україна, але водночас - і заклик до пошуку власної ідентичності.\n\nВже перший рядок задає тривожний тон: «Порідшала земна тужава твердь» - земля стала рідшою, менш твердою, тобто основа під ногами хитається. Метафора «тужавої тверді» означає ґрунт, що стає нестабільним: це образ духовної, культурної і національної ерозії. «Міський мурашник поточив планету» - людина стала частиною знеособленого натовпу, утративши індивідуальність.\n\nОсобливо промовистим є рядок: «Протрухлий український материк / росте, як гриб» - парадоксальний образ: щось гниле водночас розростається. Стус показує, що офіційна радянська Україна зовні збільшується (у розмірі, чисельності), але внутрішньо гниє. «Навіть немовлятко / й те обіцяє стати нашим катом» - навіть нові покоління формуються як інструменти репресій, не як носії свободи.\n\nЦентральний образ - «вічний поріг, дідівським вимшілий патріотизмом» - це поріг національної свідомості і традиції, обмшілий, старий, який загрожує знищенням. «Зрідка тільки човгання чобіт / нагадує: іще існує світ / споконвіку заборонений, як схизма» - лише кроки чобіт (тобто присутність влади, армії) нагадують про існування забороненого справжнього, вільного світу.\n\nФінальні рядки звучать як гіркий підсумок: «Господом забуті, / вітчизни просимо, як подання» - українці просять власної батьківщини як жебраки, як подачки, немовби не мають права на неї. Це образ глибокого приниження і духовного занепаду.\n\nВірш Стуса вписується в традицію «розстріляного відродження» і поетів-шістдесятників. Як і Ліна Костенко чи Іван Драч, Стус говорить про трагедію нації через особисту лірику.\n\nОтже, «Порідшала земна тужава твердь» - це вірш-діагноз, вірш-обвинувачення і водночас вірш-молитва про відродження. Стус показує, що найстрашніша небезпека - це не зовнішній ворог, а внутрішній занепад духу і втрата національної ідентичності.\n\n*(~330 слів)*\n\n## Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego\n\nOba teksty źródłowe:\n\n**Temat 1 - Стефаник:**\n> «Такий туск, такий туск, що не памнєтаю, що си зо мнов робить!» - tragedia emigracji jako rozerwania więzi z ziemią i wspólnotą\n\n**Temat 2 - Стус:**\n> «Протрухлий український материк / росте, як гриб» - paradoksalny obraz gnicia przy pozornym wzroście\n> «вітчизни просимо, як подання» - obraz narodowego upokorzenia\n\n→ **Wniosek:** W obu tematach kluczowe jest odwołanie do kontekstu literacko-historycznego ukraińskiej kultury.\n\n## Sposób 2 - analiza gramatyczna / kontekst literacki\n\n**Для теми 1:** Стефаник пише діалектом галицьким (гуцульським): «памнєтаю», «зо мнов», «ґазди», «файно» - це підкреслює автентичність селянського персонажа і трагедію простої людини.\n\n**Для теми 2:** Стус використовує складну, метафоричну мову з архаїзмами («твердь», «схизма», «тужавий») і парадоксами («протрухлий росте»). Сонет (14 рядків) надає формі класичної завершеності.\n\n## Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński\n\n**Василь Стефаник** (1871-1936) - mistrz ukraińskiej nowelistyki, przedstawiciel modernizmu. «Камінний хрест» (1900) to jedna z najważniejszych nowel ukraińskich o emigracji galicyjskiej do Kanady.\n\n**Василь Стус** (1938-1985) - poeta z grupy «шістдесятників», więzień polityczny sowiecki, kandydowany do Nagrody Nobla. Zginął w sowieckim łagrze. «Веселий цвинтар» to zbiór pisany w warunkach więziennych.\n\n## Schemat oceniania CKE\n\n> 📋 **Klucz CKE (zad. 11, max 37 pkt):**\n>\n> **TEMAT 1 - rozprawka:**\n> - **A. Sformułowanie stanowiska** - 0/3/6 pkt\n> - **B. Uzasadnienie stanowiska** - 0/4/6/9/12 pkt\n> - **C. Poprawność rzeczowa** - 0/1/2 pkt\n> - **D. Zamysł kompozycyjny** - 0/2/4 pkt\n> - **E. Spójność lokalna** - 0/1/2 pkt\n> - **F. Styl tekstu** - 0/1/3 pkt\n> - **G. Poprawność językowa** - 0/2/4 pkt\n> - **H. Poprawność zapisu** - 0/2/4 pkt\n>\n> **TEMAT 2 - interpretacja wiersza:**\n> - **A. Koncepcja interpretacyjna** - 0/2/4/6 pkt\n> - **B. Uzasadnienie tezy** - 0/4/8/12 pkt\n> - **C. Poprawność rzeczowa** - 0/1/2 pkt\n> - **D. Zamysł kompozycyjny** - 0/2/4 pkt\n> - **E. Spójność lokalna** - 0/1/2 pkt\n> - **F. Styl tekstu** - 0/1/3 pkt\n> - **G. Poprawność językowa** - 0/2/4 pkt\n> - **H. Poprawność zapisu** - 0/2/4 pkt\n>\n> **Uwaga:** 0 pkt w kategorii A = 0 pkt za całość. Praca poniżej 250 słów = punkty tylko za A, B, C.\n\nCo zapamiętać? Przy wypracowaniu maturalnym: (1) sformułuj tezę na początku, (2) uzasadnij ją cytatami z tekstu, (3) odwołaj się do kontekstu (inne teksty kultury), (4) zadbaj o kompozycję (wstęp - rozwinięcie - zakończenie), (5) min. 250 słów. Dla tematu 2 (interpretacja): analiza środków poetyckich + teza interpretacyjna + konteksty literackie.","image":null,"solution_image":null,"topics":null,"page_from":null,"source":"maturazai","answer_source":null,"answer_text_source":null,"solution_source":"maturazai","text_source":"maturazai","source_label":"Jezyk ukrainski · Matura · maj 2019 (podstawowa)","subject_label":"jezyk-ukrainski","category_label":"Matura","text_html":"<p>Завдання 11.<br>Wybierz jeden temat i napisz wypracowanie.</p>\n<p>Temat 1. Емiграцiя - трагедiя чи шанс для людини? Помiркуй над проблемою, беручи до уваги наведенi уривки твору Василя Стефаника <em>Камiнний хрест</em> та звернись до iнших текстiв культури. Твоя робота повинна налiчувати мiнiмум 250 слiв.</p>\n<p>Temat 2. Проаналiзуй наведений твiр. Визнач тезу й обґрунтуй її. Твоя робота повинна налiчувати мiнiмум 250 слiв.</p>\n<p><strong>Temat 1 - Василь Стефаник, Камiнний хрест (фрагмент)</strong></p>\n<p>Гостей у Iвана повна хата, ґазди i ґаздинi. Iван спродав усе, що мав, бо сини з жiнкою наважилися до Канади, а старий мусив укiнцi податися.<br>Спросив Iван цiле село.<br>Стояв перед гостями, тримав порцiю горiвки у правiй руцi i, видко, каменiв, бо слова не годен був заговорити.</p>\n<ul><li>Дєкую вам файно, ґазди i ґаздинi, що-сте нi мали за ґазду, а мою за ґаздиню</li></ul>\n<p>Не договорював i не пив до нiкого, лиш тупо глядiв на-вперед себе i хитав головою, як би молитву говорив, а на кожне її слово головою потакував. [ ]<br>Потряс сивим волоссям, як гривою, кованою зi сталевих ниток, i договорював:</p>\n<ul><li>Та дєкую вам красно, та най вам бог дасть, що собi в него жєдаєтє. Дай вам боже здоров&#x27;є, дiду Михайле</li></ul>\n<p>Подав Михайловi порцiю i цiлувалися в руки.</p>\n<ul><li>Куме Iване, дай вам боже прожити ще на цiм свiтi, та най господь милосердний щасливо запровадити вас на мiсце та й допоможе ласкав своїх ґаздов стати.</li><li>Коби бог позволив Ґазди, а прошу, а доцєгнiть же Гадав-сми, що вас за стiв пообсаджую, як прийдете на весiлє синове, але iнакше зробилося. То вже таке настало, що за що нашi дiди та й тати не знали, то ми мусимо знати. Господа воля! А закотентуйте ж си, ґазди, та й вибачєйте за рештку. [ ]</li></ul>\n<p>Глянув на свою стару, що плакала мiж жiнками, i виймив iз пазухи хустину.</p>\n<ul><li>Стара, ня, на-коб тобi платину та файно обiтриси, аби ти тут нiяких плачiв не видiв! Гостi собi пильнуй, ще так си наплачеш, що очi ти витечуть.</li></ul>\n<p>Вiдiйшов до ґаздiв i крутив головою.</p>\n<ul><li>Щось би-м сказав, та най мовчу, най шiную образи в хатi i вас яко грiшних. Але рiвно не дай боже нiкому доброму на жiночий розум перейти! Адi, видите, як плаче, на кого, на мене? На мене, ґаздине моя? То я тебе вiкорiнював на старiсть iз твої хати? Мовчи, не хлипай, бо ти сивi кiски зараз обмичу, та й пiдеш у ту Гамерику, як жидiвка.</li><li>Куме Iване, а лишiть же ви собi нiкому, таже вона вам не ворiг, та й дiтем своїм не ворiг, та її банно за родом та й за своїм селом.</li><li>Тимофiхо, як не знаєте, то не говорiть анiздзелень! То її банно, а я туди з вiскоком iду?!</li></ul>\n<p>Заскреготав зубами, як жорнами, погрозив жiнцi кулаком, як довбнею, i бився в груди.</p>\n<ul><li>Озмiть та вгатiть ми сокиру отут у печiнки, та, може, той жовч пукне, бо не вiтримаю! Люди, такий туск, такий туск, що не памнєтаю, що си зо мнов робить!</li></ul>\n<p>В. Стефаник, <em>Камiнний хрест</em>, http://www.ukrlib.com.ua</p>\n<p><strong>Temat 2 - Василь Стус, Порiдшала земна тужава твердь</strong></p>\n<p>Порiдшала земна тужава твердь,<br>мiський мурашник поточив планету.<br>Мiлiцiонери, фiзики, поети<br>вигадливо майструють власну смерть.<br>Протрухлий український материк<br>росте, як гриб. Вже навiть немовлятко<br>й те обiцяє стати нашим катом<br>i порубати вiковий порiг,<br>дiдiвським вимшiлий патрiотизмом,<br>де зрiдка тiльки човгання чобiт<br>нагадує: iще iснує свiт<br>справiку заборонений, як схизма.<br>Ця твердь земна трухлявiє щодня,<br>а ми все визначаємось. До сутi<br>доходимо. I, Господом забутi,<br>вiтчизни просимо, як подання.</p>\n<p>В. Стус, <em>Порiдшала земна тужава твердь</em>, [в:] <em>Веселий цвинтар</em>, http://litmisto.org.ua</p>\n<p>Завдання 11. (0-37)<br>Вибери одну з двох тем (rozprawka albo interpretacja utworu poetyckiego) i напиши твiр (мiнiмум 250 слiв).</p>","solutions":[{"source":"maturazai","label":"maturazai.pl (AI)","kind":"text","html":"<h4>Poprawna odpowiedź</h4>\n<p><strong>Zadanie 11 to wypracowanie - uczeń wybiera jeden z dwóch tematów i pisze tekst min. 250 słów. Poniżej podano modelowe wypracowania dla obu tematów.</strong></p>\n<h4>ТЕМА 1 - РОЗПРАЦЮВАННЯ (rozprawka)</h4>\n<h5>«Еміграція - трагедія чи шанс для людини?»</h5>\n<p>Еміграція - це одне з найскладніших випробувань у житті людини. Вона означає розрив із рідною землею, культурою, мовою та близькими. Але чи є еміграція лише трагедією, чи може вона також відкривати нові можливості? Я вважаю, що еміграція - це передусім трагедія, яка водночас може стати шансом для людини, якщо вона зуміє прийняти цей виклик.</p>\n<p>У фрагменті твору Василя Стефаника «Камінний хрест» зображено трагедію еміграції як глибоку особисту драму. Іван - простий галицький селянин - змушений покинути рідну землю разом із сім&#x27;єю і виїхати до Канади. Ця сцена прощання сповнена болю і розпачу: «Такий туск, такий туск, що не памнєтаю, що си зо мнов робить!» Для Івана еміграція - не вільний вибір, а вимушений крок, продиктований злиднями і безвиходдю. Він залишає за собою все, чим жив: землю, хату, сусідів. Його дружина плаче, а сам Іван ледве стримує відчай. Стефаник зображує еміграцію як вириваня людини з її коріння - це справжня трагедія.</p>\n<p>Однак еміграція може стати і шансом. Молодь Івана - його сини з дружинами - їдуть до Канади з надією на краще життя. Нова країна може дати їм те, чого вони не мали вдома: землю, роботу, гідні умови існування. Знаменитий польський письменник Генрік Сенкевич у романі «Quo vadis» показав, як людина, опинившись в чужому середовищі, може знайти нову ідентичність і силу. Подібно і еміграція в сучасному світі нерідко відкриває перед людиною можливості для освіти, кар&#x27;єри та особистісного зростання.</p>\n<p>Важливим є і питання збереження національної ідентичності в еміграції. Українські емігранти по всьому світу - у Канаді, США, Польщі - зберігають свою мову, культуру і традиції. Вони будують українські церкви, школи, культурні центри. Таким чином, навіть у чужій країні людина може залишатися собою і передавати рідну культуру наступним поколінням.</p>\n<p>Отже, еміграція - це складне явище, що поєднує в собі трагедію розлуки і шанс на нове життя. Для таких людей, як Іван зі «Камінного хреста», вона є насамперед особистою трагедією. Але в ширшому контексті еміграція може стати точкою зросту - якщо людина зберігає свій внутрішній зв&#x27;язок із рідною культурою і використовує нові можливості для самореалізації.</p>\n<p><em>(~310 слів)</em></p>\n<h4>ТЕМА 2 - ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ</h4>\n<h5>Аналіз вірша Василя Стуса «Порідшала земна тужава твердь»</h5>\n<p>Василь Стус (1938-1985) - один із найвизначніших українських поетів XX століття, дисидент і жертва радянських репресій. Його вірш «Порідшала земна тужава твердь» із збірки «Веселий цвинтар» є поетичною рефлексією над долею України і українського народу в умовах радянської окупації.</p>\n<p><strong>Теза:</strong> Вірш Стуса - це гіркий діагноз духовного занепаду і стану бездержавності, в якому перебуває Україна, але водночас - і заклик до пошуку власної ідентичності.</p>\n<p>Вже перший рядок задає тривожний тон: «Порідшала земна тужава твердь» - земля стала рідшою, менш твердою, тобто основа під ногами хитається. Метафора «тужавої тверді» означає ґрунт, що стає нестабільним: це образ духовної, культурної і національної ерозії. «Міський мурашник поточив планету» - людина стала частиною знеособленого натовпу, утративши індивідуальність.</p>\n<p>Особливо промовистим є рядок: «Протрухлий український материк / росте, як гриб» - парадоксальний образ: щось гниле водночас розростається. Стус показує, що офіційна радянська Україна зовні збільшується (у розмірі, чисельності), але внутрішньо гниє. «Навіть немовлятко / й те обіцяє стати нашим катом» - навіть нові покоління формуються як інструменти репресій, не як носії свободи.</p>\n<p>Центральний образ - «вічний поріг, дідівським вимшілий патріотизмом» - це поріг національної свідомості і традиції, обмшілий, старий, який загрожує знищенням. «Зрідка тільки човгання чобіт / нагадує: іще існує світ / споконвіку заборонений, як схизма» - лише кроки чобіт (тобто присутність влади, армії) нагадують про існування забороненого справжнього, вільного світу.</p>\n<p>Фінальні рядки звучать як гіркий підсумок: «Господом забуті, / вітчизни просимо, як подання» - українці просять власної батьківщини як жебраки, як подачки, немовби не мають права на неї. Це образ глибокого приниження і духовного занепаду.</p>\n<p>Вірш Стуса вписується в традицію «розстріляного відродження» і поетів-шістдесятників. Як і Ліна Костенко чи Іван Драч, Стус говорить про трагедію нації через особисту лірику.</p>\n<p>Отже, «Порідшала земна тужава твердь» - це вірш-діагноз, вірш-обвинувачення і водночас вірш-молитва про відродження. Стус показує, що найстрашніша небезпека - це не зовнішній ворог, а внутрішній занепад духу і втрата національної ідентичності.</p>\n<p><em>(~330 слів)</em></p>\n<h4>Sposób 1 - analiza tekstu ukraińskiego</h4>\n<p>Oba teksty źródłowe:</p>\n<p><strong>Temat 1 - Стефаник:</strong></p>\n<blockquote>«Такий туск, такий туск, що не памнєтаю, що си зо мнов робить!» - tragedia emigracji jako rozerwania więzi z ziemią i wspólnotą</blockquote>\n<p><strong>Temat 2 - Стус:</strong></p>\n<blockquote>«Протрухлий український материк / росте, як гриб» - paradoksalny obraz gnicia przy pozornym wzroście<br>«вітчизни просимо, як подання» - obraz narodowego upokorzenia</blockquote>\n<p>→ <strong>Wniosek:</strong> W obu tematach kluczowe jest odwołanie do kontekstu literacko-historycznego ukraińskiej kultury.</p>\n<h4>Sposób 2 - analiza gramatyczna / kontekst literacki</h4>\n<p><strong>Для теми 1:</strong> Стефаник пише діалектом галицьким (гуцульським): «памнєтаю», «зо мнов», «ґазди», «файно» - це підкреслює автентичність селянського персонажа і трагедію простої людини.</p>\n<p><strong>Для теми 2:</strong> Стус використовує складну, метафоричну мову з архаїзмами («твердь», «схизма», «тужавий») і парадоксами («протрухлий росте»). Сонет (14 рядків) надає формі класичної завершеності.</p>\n<h4>Sposób 3 - kontekst kulturowy ukraiński</h4>\n<p><strong>Василь Стефаник</strong> (1871-1936) - mistrz ukraińskiej nowelistyki, przedstawiciel modernizmu. «Камінний хрест» (1900) to jedna z najważniejszych nowel ukraińskich o emigracji galicyjskiej do Kanady.</p>\n<p><strong>Василь Стус</strong> (1938-1985) - poeta z grupy «шістдесятників», więzień polityczny sowiecki, kandydowany do Nagrody Nobla. Zginął w sowieckim łagrze. «Веселий цвинтар» to zbiór pisany w warunkach więziennych.</p>\n<h4>Schemat oceniania CKE</h4>\n<blockquote>📋 <strong>Klucz CKE (zad. 11, max 37 pkt):</strong><br><br><strong>TEMAT 1 - rozprawka:</strong><br>- <strong>A. Sformułowanie stanowiska</strong> - 0/3/6 pkt<br>- <strong>B. Uzasadnienie stanowiska</strong> - 0/4/6/9/12 pkt<br>- <strong>C. Poprawność rzeczowa</strong> - 0/1/2 pkt<br>- <strong>D. Zamysł kompozycyjny</strong> - 0/2/4 pkt<br>- <strong>E. Spójność lokalna</strong> - 0/1/2 pkt<br>- <strong>F. Styl tekstu</strong> - 0/1/3 pkt<br>- <strong>G. Poprawność językowa</strong> - 0/2/4 pkt<br>- <strong>H. Poprawność zapisu</strong> - 0/2/4 pkt<br><br><strong>TEMAT 2 - interpretacja wiersza:</strong><br>- <strong>A. Koncepcja interpretacyjna</strong> - 0/2/4/6 pkt<br>- <strong>B. Uzasadnienie tezy</strong> - 0/4/8/12 pkt<br>- <strong>C. Poprawność rzeczowa</strong> - 0/1/2 pkt<br>- <strong>D. Zamysł kompozycyjny</strong> - 0/2/4 pkt<br>- <strong>E. Spójność lokalna</strong> - 0/1/2 pkt<br>- <strong>F. Styl tekstu</strong> - 0/1/3 pkt<br>- <strong>G. Poprawność językowa</strong> - 0/2/4 pkt<br>- <strong>H. Poprawność zapisu</strong> - 0/2/4 pkt<br><br><strong>Uwaga:</strong> 0 pkt w kategorii A = 0 pkt za całość. Praca poniżej 250 słów = punkty tylko za A, B, C.</blockquote>\n<p>Co zapamiętać? Przy wypracowaniu maturalnym: (1) sformułuj tezę na początku, (2) uzasadnij ją cytatami z tekstu, (3) odwołaj się do kontekstu (inne teksty kultury), (4) zadbaj o kompozycję (wstęp - rozwinięcie - zakończenie), (5) min. 250 słów. Dla tematu 2 (interpretacja): analiza środków poetyckich + teza interpretacyjna + konteksty literackie.</p>"}]}